Литовський кінематограф завжди викликав підвищений інтерес в серйозного кіноглядача – насамперед своєю принципіальною прихільністю до авторського кіно.

Тут працювали такі великі та своєрідні майстри кіно як Вітаутас Жалакявічюс ("Ніхто не хотів помирати”), Арунас Жєбрюнас ("Дівчинка і відлуння”, "Красуня”), Раймондас Вабалас ("Сходи до неба”), Альмантас Грікявічюс ("Почуття”, "Факт”), оператори Йонас Гріцюс ("Ніхто не хотів помирати”, "Гамлет” Г. Козінцева) і Альгімантас Моцкус ("Красуня”, "Чоловіче літо” М. Гедріса), ціла плеяда першокласних акторів, які здобули європейське визнання . Литовське кіно щасливо поєднувало в собі витончений псіхологізм Р. Вабаласа, раціоналізм А. Грікявічюса та найтонший поетичний світ А. Жєбрюнаса і Альгіса Арамінаса ("Маленька сповідь”).

Але останніми роками литовські фільми потрапляли на наші екрани лише подеколи і доволі хаотично, не надаючи уявлення про стан кін ... Читати далі »

Книгарня «Є» запрошує Вас на презентацію книги Святослава Липовецького «ОУН бандерівці фрагмент діяльності та боротьби», яка відбудеться 21 вересня.

Початок – 18.00.

«ОУН бандерівці фрагмент діяльності та боротьби» – початок культурологічно-просвітницького проекту «SERVUS». «Започатковуючи наш видавничий проект, ми хочемо передати привіт усім тим, хто Жив, Мріяв та Творив до нас. Віримо, що хоч час i минає, але пам'ять залишається», – пише в анотації до книги її автор та упорядник. Але повернемося до видання – у ньому, на 97 сторінках, вмістився короткий історичний виклад становлення, розвитку та діяльності Організації Українських Націоналістів (бандерівців).
Як наголошує Святослав, «ОУН є найлегендарнішою українською структурою, що впродовж понад восьми десятиліть провадить ефективну й жертовну боротьбу за здобуття та утвердження Української Самостійної Соборної Держави». Видання, яке, д ... Читати далі »

Книгарня «Є» запрошує Вас на зустріч із сербським письменником Звонко Карановичем, яка відбудеться 20 вересня.

Початок – о 18.00.

Звонко Каранович (серб. Zvonko Karanović, 1959, Ниш) — сербський поет і прозаїк. Його творчість базується на досвіді літератури бітників, традиціях кіномистецтва і поп-культури. Працював журналістом, редактором, ведучим радіопрограм, ді-джеєм, організатором концертів. Тринадцять років був власником музичного магазину. Багато років був культовим поетом міського андеграунду. Вважає себе поетом-маргіналом. У своїх книжках описує не красу світу, а його пітьму. Поезія перекладалася англійською, грецькою, угорською, болгарською, македонською, словенською, словацькою, чеською і польською мовами. Живе у Белграді. Одружений, виховує двох дітей.
Українські  переклади:

• Психоделічне хутро («Балканський експрес», «Потяг 76), поезі ... Читати далі »

Книгарня «Є» та видавництво "Нора-друк” запрошують Вас на презентацію двох книжок: "Твоя дитинка” Ірисі Ликович та "Дивна така любов” Анни Багряної, яка відбудеться 8 вересня.

Початок — 18.00.

Обидва твори — це історії двох різних, а водночас подібних героїнь, що вирішили шукати себе за межами батьківщини. Ніна Ірисі Ликович їде до Німечинни, а Надія Анни Багряної — до Польщі. Чи робить відстань ближчим до своїх талантів та бажань, чи приносить щастя? Відповіді на ці близькі авторкам питання, очевидно, і склали проблемну мозаїку їх творів.
Ірися Ликович (1984 р.н.) — закарпатська письменниця та журналістка, нині мешкає в Австрії, де вивчає германістику у Віденському Національному університеті та груповий психоаналіз в Альтауззе.
Анна Багряна (1981 р.н.) ... Читати далі »

Спільно з «Країною мрій» козацьке селище «Мамаєва Слобода», котре стоїть практично у серці столиці  України, біля витоку легендарної річки Либідь, хоче нагадати українцям про легендарний лицарський дух – гоноровий дух козацької слави…

Наших прадідів,  запорозьких козаків, у середньовічній Європі прирівнювали до лицарів Мальтійського Ордену, та й самі вони себе  називали – Лицарством Запорозьким Низовим.

По суті, українське козацтво у 17 – 18 ст., на противагу раніш існуючим численим католицьким  було останнім та єдиним православним лицарським осередком Європи, що направду обстоювало християнські цінності.  

Добре відомий заклик наших прадідів до православного люду України у 17 ст.: «Хто хоче за віру християнську бути посадженим на палю, хто хоче б ... Читати далі »

Сьомий Міжнародний етнічний фестиваль «Країна Мрій» відбудеться 10 та 11 липня 2010 року на Співочому полі у Києві!

Шановні друзі! Раді повідомити вам, що цьогорічний фестиваль «Країна Мрій» триватиме два дні і відбудеться 10 та 11 липня 2010 року у Києві на Співочому полі.

Ідучи назустріч вашим численним проханням додати до фестивалю іще один день, оргкомітет ухвалив єдине можливе рішення – зробити вхід на цьогорічну «Країну Мрій» платним. На сьогоднішній день це єдина можливість подовжити свято, і ми щиро сподіваємось, що ціна на квитки (30 грн. – вхід та 100 грн. – місце у партері) не здасться вам непомірною.

Традиційна для Країни Мрій Алея Майстрів, як і щороку, готова прийняти нових відвідувачів, усіх, хто прагне особисто доторкнутися до рукотворного дива народних ковалів, гончарів, ткаль, писанкарів та інших творців національної культури. На майданчику ... Читати далі »