Езра Паунд

Поезії

Перекладач: І.Костецький

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Вперше цей твір було опубліковано на http://www.ukrlib.com

Дерево

I stood still and a tree amid the wood — —

Я тихо стояв і був древом між лісу,

Знавши правду речей, небачених перше;

Дафни й лаврової арки,

І тієї бого-трапезної пари старих,

Чий зріст між гаю берест-дуб застеріг.

Не було це доти, поки божищам

Ласкаво молились, і їх вносили віщим

Осердям свого сердечного дому,

Щоб вони спромагались на ці чудеса;

Безжурно став я древом між лісу

І над численним новим підніс я завісу,

Що рядом глупот було мені перше.

E. P. Ode pour l’election de son sepulcre*

V

There died a myriad — —

Померли міріяди,

І то накращі поміж них,

За стару суку, за буру й беззубу,

За задрипану цивілізацію.

Приваба, усміх добрих уст,

Жваві очі щезли під повіком землі,

За два корці розтовчених статуй,

За кілька тисяч попсованих книг.

------------------

* Ода на вибір власної гробниці (франц.).

Посилка

Go? Dumb-born book — —

Іди, мовчазна книго,

Скажи їй, що співала мені пісню Лоза:

Якщо б ти мала бодай пісню,

Як маєш ти сюжети знані,

Тоді ти мусіла б простити

Навіть мої блуди, що важко на мені лежать,

І будуй її славу, їхню довговічність.

Скажи їй, що втрачає

Такий скарб у повітрі,

Не турбуючись нічим, лиш щоб її ласка давала

Життя моментові,

Я накажу їм жити,

Як троянди живуть, вкладені в чародійний бурштин,

До червіні перепрацьовані оранжем, і всі зроблені

В одну субстанцію і в один колір,

Даючи виклик часові.

Скажи їй, що йде

З піснею на устах,

Та не виспівує пісні, ані не знає

Її автора — інші уста,

Може такі гарні, як її власні,

Що могли б у нових віках здобути їй приклонників,

Коли прах нас обох складуть із прахом Воллера,

Пересіяне на пересіяне в забуття,

Доки зміна не зломить

Усіх речей — залишиться лиш краса одна.