 У моноґрафії автор шукає зустрічі метафізичного світовідчуття людини
зі світоглядом конкретної доби як засобу самопізнання через поетичну
творчість. Метод, запропонований увазі читача, дає можливість пов'язати
сучасну проблематику теорії літератури з медієвістичними пошуками в
контексті національної ментальности та реліґійної традиції. Через
компаративно-культуролоґічний, філософський, теолоґічний та
літературознавчий аналізи поетичних текстів барокової доби
від-роджується забутий в Україні погляд на метафізику. Проблеми
персоналізму та ієрархії, смирення і динамізму волі люди-ни, свободи і
залежности від Бога... Ці та інші смисли творять "образ світу",
невпізнавано змінений людиною нашого часу. Характер метафізичного
мислення, реконструйований у даній праці за допомогою барокових текстів,
допомагає зрозуміти спорідненість українських духовних і соціальних
традицій із загальноєвропейськими. Автор намагається сама і запрошує
читача пізнати неповторність сутнісного існування через метафізику
поетичного слова, яка заворожує своєю незалежністю від історичного часу.
ЗМІСТ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАУВАГИ
ДОБА
Свідомість
Fides et ratio
Concors discordia та discors concordia
КАТЕҐОРІАЛЬНІСТЬ МЕТАФІЗИЧНОЇ ПОЕЗІЇ
УКРАЇНСЬКА МЕТАФІЗИЧНА ПОЕЗІЯ ХVІІ СТОЛІТТЯ. СМИСЛ
Іван Величковський
Іван Орновський
Самійло Мокриєвич
Данило Братковський
Стефан Яворський
Пилип Орлик
Іван Максимович
МЕТАФІЗИКА ПОЕТИЧНОЇ ФОРМИ
Метафізична алеґорія
Лінґвістичне поле
Версифікація
Іван Величковський.Фіґурні вірші як спосіб вираження метафізичности
Самійло Мокриєвич
Іван Орновський
Данило Братковський
| 
