Про те, що зараз криза вже й говорити язик стомився. Як і про те, що
випручатися зі своєї кризи може лиш сама одна людина. Ніхто її звідти
не витягуватиме і за ручку до світлого майбутнього не вестиме. Хто не
сильний, хто не здатний, той хай і стогне у куточку, підгниваючи і
проростаючи мохом. Або заливаючись спиртним. А ті хто хочуть і в
літературі, і в культурі, і в мистецтві жити, і добру музику слухати -
а при тому ще й фінанси такі-сякі щоб у кишені оберталися,- ті роблять
неймовірні речі. Вони наживають собі величезну кількість проблем...
Мріючи про веселе мистецтво, створюють арт-кафе "За двома зайцями".
Жадаючи музею прилучанина і відомого актора-коміка Миколи Яковченка,
стіну у тому арт-кафе завішують світлинами Яковченка в різних ролях.
Бажання почитати щось непогане, виливається у перетворення кафешної
комірчини в книгарню сучасної української літератури. А із бажання
живої бардової прирокованої пісні й веселих танців вийшла гарна
співпраця із місцевим музичним гуртом "Новий День". Так, це я
хвалю подружжя Павлюченків: пані Люду і пана Ігоря. Весь тягар
облаштування, замовлень, кухні й персоналу несе на собі тендітна
Людмила Василівна. А літературно-культурно-мистецькою частиною завідує
Ігор Анатолієвич, а також організаційними питаннями найповажніших
заходів та власне логістикою. За тих сім років, що я з ними знайома, і
за чотири роки активної співпраці, я не перестаю дивуватись силі й
енергії подружжя Павлюченків. Нехай хто що закидає, але я цих людей
завжди розумію. Це непросто: за невеликий кошт утримувати політику
затишної артовості у гоповсько-шансоновсько-попсовому середовищі.
Багато вечорів і трудоднів прожито нами спільно. Із останнього:
Святкування 170-річчя видання Шевченківського "Кобзаря"; "ЄвроКвест" -
гра в честь Днів Європи в Україні, що пронеслася одним із завдань через
арт-кафе "За двома зайцями"; Святкування 110-річчя сміхотворця Миколи
Яковченка; Прес-конференція екс-голови СБУ Валентина Наливайченка. А ще
давніше були писанки... Величезні, "розміру футбольного м`яча"
- як писали ЗМІ - писанки з пап'є-маше, клеїлись, малювались і сушились
у Помаранчевій залі арт-кафе. Яких тільки людей не перебуло на
майстер-класах по виготовленню яєць! Ох і запах лаку-фарби іноді стояв!
Пережили з усміхом. Потім писанки вішали на дерева біля Собору Різдва
Богородиці й біля пам`ятника Т.Г.Шевченкові, й біля Прилуцького
медучилища... Деякі досі висять.
А от на Святкуванні 170-річчя видання Шевченківського "Кобзаря"
приємною несподіванкою став приїзд Харківського театру "Вінора" разом з
режисером Іриною Кобзар. Це крім того, що чудових
святкуючих-виступаючих особистостей було чимало: історики-учасники
товариства «Краєзнавець», серед котрих Анатолій Риженко є власником
першого репринтного видання "Кобзаря"; просвітяни, що презентували
пам`ятники Т.Г.Шевченкові, новітні видання його творів, світлини і
музику; любителі сучасної української літератури, що захоплено
рецензували книги - ведучою їх була Олена Клочко. Ще був прилуцький
альтернативний "Новий театр"...
У "ЄвроКвесті" - грі на європейськість, що її організував актив
Прилуцького осередку ВУТ "Просвіа" ім.Т.Г.Шевченка спільно з творчими
представниками Прилуцької Мерії,- брали участь прилуцькі Євроклуби
"Єдність" (гімназія №1), "Космополіт" (гімназія №5), "Співдружність"
(школа №6), "Європейський погляд" (школа №7). У грі-квесті були такі
чудові завдання як: проспівати Гімн України під пам'ятником Шевченка;
забігти у Прилуцьку Мерію, взяти там в управлінні економічного розвитку
та європейської інтеграції прапор ЄС, щоб потім зайти в кабінет Мера і
сфотографуватися з ним і з прапором; в Міському будинку культури
заспівати пісню або затанцювати танець будь-якої країни Європи; у
офіціантки в арт-кафе ""За двома зайцями", що не розуміє української,
випросити без грошей горнятко чаю англійською; відповісти на питання,
що стосуються країн Європи, назвати всі країни, що входять до ЄС тощо.
До 110-річчя Миколи Яковченка - абсолютного генія сміху, якось
придумалось провести фестивальну рок-вечірку з участю цікавих
прилуцьких виконавців. Того вечора літній майданчик наповнився музикою
і співом надзвичайно талановитих хлопців та дівчат. Були й вікторини, з
питаннями про життя і творчість Миколи Яковченка. А як стихла злива, то
й гості попідіймалися з-за столів і взялися танцювати. Співали також
усі, хто вміє співати і кого хлопці-рокери з гуртів "Новий День" та "Нє
ждалі" знають достатньо, аби довірити їм мікрофон, і навіть гітару...
І зустріч з Валентином Наливайченком - екс-головою СБУ та блискучим
дипломатом - у стінах арт-кафе "За двома зайцями", в оновленому
Зеленому залі, виглядала чудово, як в житті, так і на фото. Він
признався, що вперше за той насичений ранок щось нарешті пив (на столах
були чай-кава-водичка). Переконливо розповідав про своє громадське
об`єднання "Оновлена країна", дякував подружжю Павлюченків за
гостинність, дарував журналістам восьмигігові флешки - бо ж приїхав у
переддень Дня журналістики.
Традиційно вже на Літньому майданчику нашого арт-кафе проводимо
щоп'ятниці та щосуботи живі музичні вечірки зі смаколиками та
цікавинками. То спільно з одним із гуртів, що брав участь у святкуванні
110-річчя Миколи Яковченка - гуртом "Новий День" і його фронтменом
Богданом Каленіченком. Переходимо до втіленняу життя ідеї 110-ти
рокових вечірок пам`яті Яковченка. Той був не тільки веселуном та
актором, але й дивним співаком та бардом. Зараз у всіх нас
нові плани: гідно зустріти в Прилуках представника Спілки Української
молоді - пані Нелю Лавриненко; провести соціальний молодіжний
ФотоКвест; започаткувати щорічний Всеукраїнський Молодіжний форум;
провести конкурс соціальної журналістики тощо....
|