РОЗУМ
Меню сайта
Категории каталога
Сучасна українська література [18]
Світова література [15]
Світова художня література, поезія, маловідова в нашу добу
Михайль Семенко [191]
ЕЗРА ПАУНД [17]
Поезії Езри Паунда в перекладі Андрія Волошина
Мечеслав Антон Рисич [0]
Smierc Polarstern [9]
Леся Українка [0]
Vasili Bakagias [12]
Vasili Bakagias Poetry
Наш опрос
Яка форма правління краща?
Всього відповіли: 699

Політологічний блог

uktk

apimage
licorne aio reviews
Главная » Статьи » Література » Сучасна українська література

Дівчина, яка читає Лесю Українку...

    Так називався мій перший завершений роман. Я навіть роздрукував і поніс його в спілку письменників на одну вельми популярну літ.студію. Після завершення читань та обговорень я підійшов до керівника студії і запропонував йому прочитати цей роман.

-         Спочатку треба заявити про себе тут, - і показав у бік трибуни.

  Ну а як це зробити, якщо він викликає тільки своїх та і то по своїм фаворитським забаганкам, а в кінці може і запросить когось з нових, якщо такі будуть. Я був не вперше на студії, але мене він не викликав. Тоді я практично не мав літературних знайомств та й взагалі був вельми скромним: «Так у вас не буде часу почитати цей роман?»

-         Ну до наступного засідання точно не буде, - а засідання тієї студії проходили раз на місяць.

  Я був трохи шокований. Від усвідомлення цієї ієрархічно-бюрократичної системи. А слабкі люди могли б і здатись і покинути писати... Але я радий що так склалось.

  Я радий, що цей роман не пройшов конкурс в Смолоскипі. А я дзвонив потім і натрапив на когось з жюрі, а встрнр їх там троє було і я здивувався. Як??? Якісь троє (ну може і не графоманів, але прізвища я чув вперше)... можуть визначати літературну цінність мого роману?

   Але я радий що так сталось. Тепер про сам роман. Писав я його переважно на парах в університеті (особливо плідно писалось на вищій математиці), в барах, кафе, на вулиці і навіть в смс. Стиль, як я його назвав – деталізм, можна сказати що й імпресіонізм. Роман дуже містичний, правдивий і часом навіть одноманітний. І депресивний, лірично-меланхолійний, любовний, у щоденниковій формі.

   Я вже давно нікому не даю його читати і не згадую. То вже минуле, далеке минуле.

   Так, нехай дівчина читає Лесю Українку, але хай читає її на найкращому смартфоні, на останній моделі ноутбука, тощо. І головний герой хай не вдається до страждань та неефективного розмірковування, а хай створює ті страждання всім, хто стоїть на його шляху до N.



Андрій Волошин

Категория: Сучасна українська література | Добавил: rozum (08.11.2009) | Автор: Андрій Волошин
Просмотров: 1287 | Рейтинг: 5.0/3 |

Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Copyright MyCorp © 2017