Темноока, О жінко з моїх мрій В сандалях зі слонової кістки, Такої як ти немає серед танцівниць, Нікого з такими швидкими ногами. Я не знайшов тебе в шатрах, В нестійкій темряві. Я не знайшов тебе біля криниці Серед жінок з глечиками. Твої руки як молоді деревця під корою; Твоє лице як річка зі світлом.
Білі як мигдаль твої плечі, Як новий мигдаль, щойно звільнений від лушпиння. Вони стережуть тебе не євнухами; Не злитками міді.
Позолочена бірюза та срібло – у місці твого відпочинку. Коричнева сукня, з візерунками вишититими золотими нитками, Які ти зібрала навколо себе, О Натат-Ікана, «Дерево біля ріки».
Як струмочок між осокою, так твої руки на мені; Твої пальці – приморожена течія.
Твої служниці білі як гірський кришталь; Їх музика про тебе!
Такої як ти немає серед танцівниць, Нікого з такими швидкими ногами.
