* * *

Крила білі, загострені льотно —
Крила смілі душі-Розалінди —
Оескезені знов безтурботно
Перед острахом Сцілли й Харібди.

Крила м’якості снів оксамитних,
Крила казок осніжених Сканди,—
Скільки згибів на схилах блакитних,
Які блисні ажурні гірлянди.