ВОГНИКИ ПО БУХТІ СКРІЗЬ

Катер дає третій гудок —
Блискучий, витворний катер.
Місячної ночі ми кидаємо Владивосток
І рушаєм в бік, де темніє кратер.

Вогники, вогники по бухті скрізь,
Вода шумує, і колише хвиля.
В нашім серці правда немає сліз,
Мила?

Місто, місто в огнях зостається ззаду.
Море виблискує, тіні погляд лоскочуть.
Кохана — чому ми раді,
Чого серце хоче?

30. VI. 1917. Владивосток