РОЗУМ
Меню сайта
Категории каталога
Мистецтво [0]
Расова ідея [10]
Українська політична думка [11]
Монархія [17]
Література [262]
Політика [132]
Економіка [1]
ARFA [6]
Археофутуристична Асоціація
Конституційні збори України [10]
ТРАДИЦІОНАЛІЗМ [2]
ART [0]
Наш опрос
Яка форма правління краща?
Всього відповіли: 701

Політологічний блог

uktk

apimage
licorne aio reviews
Главная » Статьи » Расова ідея

Італійський расовий маніфест, 1938

1. Людські раси існують. Існування людських рас вже не є абстракцією нашого духу - воно відповідає феноменальній, матеріальній дійсності, яку ми можемо осягнути органами чуттів. Ця дійсність представлена мільйонними масами, що мають спільні фізичні та психологічні характеристики, які успадковані та продовжують успадковуватись. Говорити про те, що людські раси існують - зовсім не те саме, що апріорі говорити про існування нижчих і вищих рас; це означає, що існують різні людські раси.

2. Існують великі та малі раси. Недостатньо визнавати, що існують великі впорядковані групи, які зазвичай називають расами та ідентифікуються за певними ознаками - слід визнати існування менших упорядкованих груп (як наприклад, нордійці, середземноморці, динарці, тощо), які вирізняються великою кількістю спільних ознак.

3. Концепція раси є чисто біологічною концепцією. Відповідно, вона заснована на інших міркуваннях, ніж поняття нації та народу, що грунтуються на історичних, лінгвістичних і релігійних засадах. Проте в основі відмінності між народом і нацією є расові відмінності. Якщо Італійці відрізняються від Французів, Німців, Турків, Греків тощо, то це не лише тому, що в них різна історія та різна мова, а й тому, що расова складова цих народів відрізняється. Існують різні ступені расової відмінності, які з давніх часів формують різні народи; якщо одна раса повністю домінує над усіма іншими, а інші грамонійно змішуються, зрештою, одна раса з-поміж різних інших залишиться неасимільованою.

4. Населення сучасної Італії в більшості має арійське походження та належить до арійської цивілізації. Воно населяє наш півострів протягом кількох тисячоліть; залишки цивілізацій до-арійських народів є надзвичайно малими. Походження сучасних італйців по суті складається з елементів тієї самої раси, яка складала і складає вічну живу матерію Європи.

5. Внесок мас різних народів у доісторичні часи є легендою. Після вторгнення лангобардів в Італії не відбувалося припливу народів, здатних змінити расове обличчя нації. Звідси випливає: поки інші європейські нації пережили значну зміну расового вигляду в новітній історії, в Італії з її великими контурами сьогодні расовий склад залишається таким самим, як і тисячу років тому: абсолютна більшість із 44 мільйонів італійців сьогодні походять від сімей, що проживали в Італії принаймні тисячоліття.

6. Чиста італійська раса сьогодні існує. Це твердження засноване не на змішуванні біологічної концепції раси та історико-лінгвістичної концепції народу й нації, а на чистій кровній спорідненості, яка сьогодні поєднує італійців із поколіннями, що населяли Італію тисячі років тому. Ця прадавня чистота крові є найвищою ознакою шляхетності італійської нації.

7. Настав час італійцям відверто оголосити себе расистами. Вся діяльність, що була дотепер пророблена Режимом в Італії, є підґрунтям расизму. Найчастіше до понять раси у своїх промовах звертався Глава держави. З питанням расизму в Італії слід мати справу суто в біологічних термінах, без філософських чи релігійних інтенцій. Концепція расизму в Італії повинна бути виключно італійською та мати арійсько-нордичне спрямування. Це не повинно означати запровадження в Італії теорій німецького расизму як він є чи стверджувати тотожність італійців і скандинавів. Проте необхідно вказати італійцям на фізичний, і перш за все психологічний еталон людськї раси, який через свої виключно європейські риси повинен бути повністю відмежований від усіх не-європейських рас, піднявши італійця до ідеалу вищої свідомості та одночасно більшої відповідальності.

8. Необхідно чітко розмежувати європейських середземноморців (західних) від східних з одного боку та від африканців з іншого. Слід вважати небезпечними теорії, що підтримують думку про африканське походження деяких європейських народів і про спільну середземноморську расу, а також встановлення відносин і висловлення ідеологічних симпатій семітським і хамітським народам.

9. Гебреї не належать до італійської раси. Загалом кажучи, із семітів, що протягом століть проживали на священній землі нашої Батьківщини, майже нічого не залишилось. Навіть арабська окупація Сицилії не залишила по собі нічого, окрім пам’яті певного роду; в решті випадків процес асиміляції в Італії завжди відбувався найшвидше. Гебреї представляють єдиний народ, що ніколи не був асимільований в Італії, оскільки він складається із неєвропейських расових елементів, абсолютно відмінних від тих, що спричинили появу італійців.

10. Чисто європейські фізичні та психологічні ознаки італійців не повинні зазнати змін. Шлюби можливі лише в межах європейських рас, у випадку чого не можна вести мову про гібридизацію, оскільки ці раси належать до одного виду та відрізняються лише певними ознаками, маючи багато спільних. Чисто європейський характер італійців зазнає змін від схрещення з будь-якою поза-європейською расою та носієм цивілізації, відмінної від тисячолітньої цивілізації арійців.

Маніфест підписали:

  1. Професор Сабато Віско, Директор Інституту загальної фізіології при Римському університеті та Директор Національного Інституту біології при Національній Науковій Раді
  2. Доктор Ліно Бусінко, асистент кафедри загальної патології Римського університету
  3. Професор Лідіо Чіпріані, завідувач кафедри антропології Флорентійського університету
  4. Професор Артуро Донаджіо, Директор нейропсихіатричної клініки Болонського універсиету та Голова італійської спілки психіатрів
  5. Доктор Леоне Франці, асистент педіатричної клініки Міланського університету
  6. Професор Гвідо Ландра, асистент кафедри антропології Римського університету
  7. Старший Професор Нікола Пендре, Директор Інституту специфічних медичних патологій Римського університету
  8. Доктор Марчелло Річчі, асистент кафедри зоології Римського університету
  9. Професор Франко Саворніян, ординарний професор демографії Римського університету та Голова Центрального Інституту статистики.
  10. Професор Едоардо Дзаваттарі, Директор Інституту зоології Римського університету.

Опубліковано в часописі La difesa della razza, 5 серпня 1938 року, с.2.

Переклав Юрій Михальчишин



Источник: http://www.vatra.org.ua/txt/42
Категория: Расова ідея | Добавил: rozum (05.05.2008) | Автор: Юрій Михальчишин
Просмотров: 1543 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Copyright MyCorp © 2017