РОЗУМ
Меню сайта
Категории каталога
Мистецтво [0]
Расова ідея [10]
Українська політична думка [11]
Монархія [17]
Література [262]
Політика [133]
Економіка [1]
ARFA [6]
Археофутуристична Асоціація
Конституційні збори України [10]
ТРАДИЦІОНАЛІЗМ [2]
ART [0]
Наш опрос
Яка форма правління краща?
Всього відповіли: 698

Політологічний блог

uktk

apimage
licorne aio reviews
Главная » Статьи » Расова ідея

Рейнхольд Оберлерхер - "Тези про расизм"

1.Расизм має на увазі гуманізм, однак сам гуманізм – вигнання з раю.
2.Щодо людини, то це лише беззахисна тварина.
3.Гуманізм – спроба систематично охарактеризувати людину як таку, не включаючи до цієї характеристики Господа.
4.Гуманізм – не лише систематична теорія, але також і відповідна практика,
гуманізм – слово і діло людських істот, тотожних беззбройним тваринам.
5.Гуманізм – гола тваринність.
6.Людські права є особливими тваринними правами, тваринні права є узагальненими людськими правами.
7.Людина чи індивід, який дозволяє троянському коню людських прав зайти на його територію, втрачає свою особистість, тобто свої норми, мораль та суб’єктивність права, замість цього вона отримує абстрактні права. Але зараз їй не вистачає моральної сили для їхнього використання. Отже, влада світу гуманізму поспішає їй на допомогу – і з радістю залишається.
8.Гуманізм підкорив і встановив тваринні права, щойно людські права були визнані фундаментом суспільства. Так прийшла година останньої людини. Гуманізм робить людськість останньою у списку, потім це усвідомлюється, а далі врешті-решт іде кінець.
9.А кінцем гуманізму є расизм.
10. Раса є першою відмінністю всередині виду.
11. Раса є клас, тому що вона класифікує види. Людський вид визначається расою чи її відсутністю кожною з його рас, тому кожний звільнений від залишків людськості у власній расі.
12.Расизм є свобода всіх людей від гуманізму, тобто від голої тваринності, ось чому члени суспільства даної не-раси швидко здаються недолюдьми, які не досягли справжнього визначння людськості: над людськості власної раси.
13.Відсутність раси є людським оточуючим середовищем раси . Тому відсутність раси є екологічною, расова ідентичність є формуючим фактором різниці між расою та її запереченням.
14.Таким чином у світі існують расисти і гуманісти. Гуманісти наполягають на спільній, а отже загальній тваринній беззахисності всіх людей, а расисти – на особливій тваринності декількох людей.
15.У перевертнів індивідуальна тваринність вища за просту особливу тваринність; звіряча натура залишає індивідуальність позаду індивіда, сподіваючись правдиво споглядати його як людину-звіра, як досягнуту звірячу особистість, і як справжнього бога-звіра.
16.Перевертень переборює расистську особливу людськість без повернення знову до абстрактної загальної людської гуманності. Перевертень повертається до пралюдини або загальної тваринності та укріплює – в ролі надтварини – соціальну роздробленість. Ця умова, що базується на ідолізації особистості, є початком звірячого суспільства, тобто лібералізму як тотальної системи, але не як легітимна підвалина класу у межах цивілізованого суспільства справжньої нації.
17.Перевертень не є твариною, не є диким звіром, але є створінням, що йде в зворотному напрямку і відкинуло гуманізм і расизм. Як справжній пращур нецивілізованого звірячого суспільства, перевертень також є священним звіром теперішнього глобального суспільства і її полюванням на копії золотого теляти. В цілому, це расизм, який рухається вниз, бо не дотримується своїх принципів.
18.Рух расизму вгору – це його покращення.
19.Перший крок до покращення расизму є усвідомлення того, що раса має іншораси, тобто багато інших рас, що є вірним для будь-якої антираси.
20.Наступний крок дорогою до покращення веде від інтуїтивного усвідомлення різноманітності рас до вирізнення кожної раси серед народів. Люди, що належать до раси, мають своє коріння у вихідній спільноті, а хребет у планованій спільноті, яка відрізняється від вихідної їхня ж верхівка – у спільнотах мови, регіону, історії та культури, які можуть нескінченно урізноманітнюватися.
21.Абстрактний антирасизм вважати народні має вважати народні відмінності особливо небезпечними, через конкретний расизм, що є вродженим для них.
22.Конкретний антирасизм, який керує вивищенням расизму через його просування вперед, визнає не расу, а народність, не форми природи людськості, а природність форм природи, яка є незалежною спільнотою-формацією людської еволюції, й завзято поставить хрест на діалектиці народів і ненародів, щоб досягти безлічі народів як просто різних форм і виявів Бога.
23.Кожний народ, що хапається за свою ненародність як свою іншість і фактично за свою расу як спільноту людей, підносить їх на рівень суспільства народів, коли стикається з іншими як предметами права народів і визнає їх при умові, що вони також визнають його як такого.
24.Раса, яка конкретизує себе серед спільноти народів і відносить себе до суспільств народів, формує культурне середовище з відповідними осередками віри, права, політики та історію. Вона таким чином стала політичною расою та стала формою спілкування (соціального). Всі раси, які хочуть увійти до світової історії як царина цієї історії, мають пройти через цей розвиток в більшій чи меншій мірі. З цим расизм вдосконалюється та вивищується.
25.Геостратегічний наплив чужих рас до осередку визнаних народів культурного середовища – пожвавлення на нижчому рівні расизму рідних рас та чужих антирас, і тому відразу це є антиполітична атака на місце в історії і відтак на рідну історію. Тому головна лінія фронту сучасності тягнеться прямо між расизмом і антирасизмом : раса бореться проти анти раси (решти людства) або расизм вдосконалення бореться проти «людської раси», й абстрактний антирасизм бореться з конкретним антирасизмом.
26.Культурне середовище, яке було атаковане та давно вивищило расизм за допомогою свого народу-спільноти, – як царини права народів – також буде захищати себе на примітивному рівні взаємно руйнівних біомас, і таким чином провокуватиме расову війну. Загальна расова війна культурного середовища реформує спільноти своїх народів до вищого рівня: вільної держави справжніх націй, тобто до володіння більшою частиною прав народів, включаючи заборону на втручання до неї чужих сил.

Переклад і редакція: Мстислав Квітень і Ання Іванченко



Источник: http://politonomia.org.ua/?p=1471
Категория: Расова ідея | Добавил: rozum (15.12.2009) | Автор: Рейнхольд Оберлерхер, Дойче колег
Просмотров: 1293 | Рейтинг: 0.0/0 |

Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Copyright MyCorp © 2017