Однією з найбільш болючих проблем українського національно-визвольного руху була інфільтрація його ідеологічної складової відверто антиукраїнськими, антитрадиційними та антинаціональними елементами. Останнім часом позитивною тенденцією розвитку українського національного руху стало його очищення від цих руйнівних ідеологічних впливів з боку лібералізму, марксизму, псевдонаціоналізму та інших антиукраїнських явищ. Але несподівано проявилась тенденція до позитивної оцінки такої безумовно трагічної в історії європейських народів сторінки, як так звана «велика французька революція». Найнесподіваніше, що такого роду тенденція проявилась в ультраправому сегменті українського національного руху. Метою цієї праці є здорова критика даної тенденції в порядку внутрішньої товариської полеміки між соратниками по українському національному руху.

Псевдонаціоналізм проти етнічної нації.
Французька революція та антибілий расизм
За лаштунками революції
Євреї до і після революції
Революція проти релігії
Геноцид французької нації
Революція Хама
Національно-визвольний рух
«Французька» республіка та «російський» совок
Наслідки революції

Франція понесла колосальні економічні, демографічні, геополітичні та культурні втрати. Країна, яка напередодні революції була гегемоном континентальної Європи і впритул наблизилась до геополітичної перемоги на Британією, перетворилась на державу другого, якщо не третього сорту. В XIX ст. Франція була молодшим партнером Британської імперії, в ХХ – потрапила у залежність від Сполучених Штатів, а зараз знаходиться в авангарді руйнівної антинаціональної глобалізації.
Для Європи французька революція перетворилась на загальноконтинентальну громадянську війну, яка зруйнувала континентальний блок, що фактично було утворено вже у XVIII ст. навколо осі Париж-Відень. Руйнація традиційного європейського порядку перетворила європейські нації в іграшку в руках ворожих їм сил.
Найстрашніший удар по європейській цивілізації було завдано в духовній сфері. З’явилось три ідеології, які являють собою найбільшу загрозу для свободи, ідентичності та біологічного існування європейських народів. Мова йде про космополітичний капіталізм з його глобалізацією, інтернаціональний соціалізм з його божевільною ідеєю світової революції та пост’якобінський псевдонаціоналізм, який чудернацьки синтезує в собі космополітизм та деструктивний шовінізм і замінює захист інтересів реальної нації на примару нації, як штучної конструкції. Не варто пояснювати, що штучна нація має таке саме відношення до нації етнічної, як монстр доктора Франкенштейна зшитий з частин мертвих тіл до живої людини.

P.S. Але сумна та повчальна історія «великої антинаціональної революції», це не лише історія руйнації наймогутнішої держави свого часу та геноциду найбільш багато чисельної (на той момент) європейської нації. Це також історія героїчного опору правих бійців, що встали на захист своєї нації. Саме поняття «Правий» походить від роялістського опору доби революції. Праві повстанці продемонстрували еталон героїзму та відданості і передали смолоскип своєї боротьби наступним поколінням борців за свободу Європи. Європейський правий опір ХІХ ст. був ідейно та організаційно пов’язаний з опором французьких правих доби революції. А перший в історії в історії націонал-революційний рух «Французька дія» був правозвісником національної революції 20-40 рр. ХХ ст. прямими спадкоємцями якої є сучасні європейські ультраправі. Особливого значення ця спадкоємність набуває для нас, українців, які пережили у ХХ ст. найстрашніший за свою історію геноцид саме з боку комуністичних спадкоємців французької революції і чий повстанський опір так нагадував спротив вандейських героїв.

Едвард 515 і Русарій.
14 січня 2010 р.

Повна версія статті тут: http://uktk.org/french-antinational-revolution/