ТЕАТР "МІСТ" - РЕПЕРТУАР НА ВЕРЕСЕНЬ 2012 - 27 Вересня 2012 - Культурні Події Києва

Тел. для довідок та замовлення квитків:
(044) 383 27 33, 094 927 97 33,
066 299 61 63

www.teatr-mist.org.ua

Вартість квитків 40 грн.

У приміщенні Культурного центру
видавництва «Смолоскип»,
вул. Межигірська 21,
М «Контрактова площа»

08.09 (сб) - Прем'єра вистави Т. Кацарова "Vale et me ama". Початок вистави о 15:00

14.09 (пт) - Прем'єра вистави Т. Кацарова "Vale et me ama". Початок вистави о 19:00

15.09 (сб) - Прем'єра вистави Т. Кацарова "Vale et me ama". Початок вистави о 15:00

21.09 (пт) - О. Вітер "Станція або розклад бажань на завтра". Театральна пастка без антракту. Початок вистави о 19.00

22.09 (сб) - Ю. Місіма "Маска для розбитого дзеркала". Hard love story за п'єсою "Віяло як запорука кохання". Початок вистави о 15.00

28.09 (пт) - Н. Неждана "Одинадцята заповідь або ніч блазнів". Мелодрамофарс. Початок вистави о 19.00

29.09 (сб) - Т. Уїльямс "Звіринець" за п'єсою "Скляний звірнець". Початок вистави о 15.00

Трайче Кацаров
Переклад з македонської Анни Багряної

І прийшли стомлені та змучені до місця, якому немає назви. І ніч змішалась із днем, а сміх із сльозами. І не знали вони шляху, і самі були цим шляхом. І не було минулого у цих двох, і нескінченним було воно. Біль обертався в солодке вино, що пили вони вдвох, перетворюючи світ на химерне віддзеркалення півзабутої насолоди власним безмежним безсиллям…

Декорації - Дмитро Левенко
Звук - Олександр Пащенко

Ролі виконують : Уляна Ліб, Денис Щербак

Прем'єра відбулася 8 вересня 2012р. у приміщенні Культурного центру видавництва "Смолоскип"

Вистава поставлена в рамках міжнародного україно-македонського театрального проекту, який складається з перекладу і постановок новітньої драматургії двох країн. Минулого року в Штіпському драматичному театрі, одним з керівників якого є Трайче Кацаров, була втілена п’єса Анни Багряної, української авторки, яка поєднує таланти поета, прозаїка, драматурга і перекладача. Цього року у Київському театрі «МІСТ» режисер Олександр Мірошниченко готує виставу за твором Трайче Кацарова у перекладі Анни Багряної. До речі, прем’єра відбудеться 8 вересня - у День Незалежності Македонії.

Трайче Кацаров – універсальна синтетична особистість, яка здобула освіту юриста, актора і культуролога та успішно реалізується як поет, прозаїк, драматург, есеїст, актор, режисер та театрознавець. Автор кількох збірок поезій, прози та п’єс, лауреат літературних премій ім. Г.Прлічева та ім. Й.Котескі. Його драматичні твори ставляться на батьківщині та за її межами, але дотепер були невідомі українському глядачу.

П’єса «Лавка», яка має парадоксальну сценічну назву "VALE ET ME AMA" (з лат. «Прощавай та люби мене») - сучасний постдраматичний текст, який не має традиційної структури і сюжетної основи. Двоє людей, що заблукали в безмежності свого болючого кохання, зустрічаються в місці, якому немає назви і яке знову і знову повертає їх туди, де все лише починалось. «І ніч змішалась із днем, а сміх із сльозами. І не знали ці двоє шляху, і самі були цим шляхом. Біль обертався в солодке вино, що пили вони вдвох, перетворюючи світ на химерне віддзеркалення півзабутої насолоди власним безмежним безсиллям…»

Два найзагадковіших твори симфонічної музики ХХ століття – «Острів мертвих» С. Рахманінова та Четверта симфонія Я. Сібєліуса – це не просто музичне тло вистави, а й химерний світ ЧОЛОВІКА та ЖІНКИ, які самі існують, неначе ця музика – на межі буття та невідомості. Ця музика стає їхнім світом, і вони самі стають музикою. Все побутове та щоденне лишилось десь там – далеко, за межами кола, окресленого вищою силою. І майже не люди, але ще і не духи, існують ці двоє, наче в фантастичному танці, придумуючи тут і зараз новий ритуал жертвоприношення жорстокому світу безмежної пристрасті.

Це своєрідна новітня імпровізація на тему одвічної проблеми непорозуміння Чоловіка і Жінки, які об’єднані коханням і розділені ненавистю. Вони ніби разом, але рухаються в різні сторони – він прагне повернутися в минуле, а вона прагне втекти в майбутнє, з примарною надією щось змінити. Дійство рухається по спіралі і завмирає у повторі замкненого кола, де герої приречені на буття і небуття, на дивне переродження любові. Постановка утворює складну партитуру із різних шарів: тексту, поетичного і водночас брутального, вишуканого візуального дійства на тлі шибениці, що нагадує химерні жорстокі еротичні ігри, та симфонічної музики. Вони співіснують в паралельних світах і нанизуються на ламаний ритм почуттів. Він і Вона прагнуть перетворити одне одного на маріонеток і заплутуються у плетиві власної пристрасті. І що залишиться, коли вони підуть? Можливо, тихий дощ, як надія на те, що голоси не розчинилися серед холодних зірок у цьому примарному місці, якому немає назви… Ця вистава – сповідь двох зболених душ, що не здатні йти разом, але й безсилі розлучитись – у сучасному світі, де люди розучились чути і розуміти одне одного, ніби перекладаючи одне одного на незнану мову…

театральна пастка на дві дії без антракту

Оля - Валентина Чертовська

Три жінки опиняються на дивній станції, де відбувається щось незвичайне: жодних поїздів, але багато див. Їхні бажання починають здійснюватися, проте не виголошені, а потаємні... Чого хоче жінка? І чи здійснення бажань зробить нас щасливими? Оманливий рай виявляється пасткою, і вибратися з неї майже неможливо... Чи все-таки можливо?

Прем'єра відбулася 3 грудня 2006р. у приміщенні Республіканського будинку актора

(за мотивами п'єси "Віяло як запорука кохання")

Постановка - Олександр Мірошниченко

Ролі виконують :
Ханако - Єва Прохоренко,Валентина Чертовська

Єссіо - Дмитро Левенко
Дзідзуко - Лілія Кокуріна

Схоже на тінь давно загиблої луни, тихо звучить ніжне ім'я Ханако загадковою музикою примарних надій. Прозорий аромат потаємного кохання дзвенить солодкою спокусою в пронизливому повітрі буденності. Весь світ завмирає в очікуванні того, що має статись... Але...Коли до мети залишається так мало, що вже неможливо зрозуміти, де закінчується очікування і починається щось інше, саме тоді випадково кинутий у дзеркало погляд руйнує все. І нехай цього дзеркала не існує в реальності. Байдуже! Його треба розбити на маленьки скалки. І відшукати для кожної з них свою, вигадану маску. І тоді вже спокійно повернутись до солодкого очікування примарного щастя, сховавшись від світу за намальованою усмішкою для своєї душі.

Прем'єра відбулася 11 липня 2009р. у приміщенні Культурного центру видавництва "Смолоскип"

Постановка - Юлія Гасиліна
Музичне оформлення - Олександр Мірошниченко
Художник по костюмах - Лілія Кокуріна

Ролі виконують:
Соломія - Катерина Ільченко, Лілія Кокуріна
Гордій - Дмитро Левенко

Карамболь, Малий - Володимир Трач, Олександр Пащенко

П’єса має парадоксальний жанр: мелодрамофарс, сенс якого стає зрозумілим лише у фіналі, а інтрига тримає увагу протягом всієї вистави. Головна героїня – інспектор райвно – приїздить інспектувати дивний учбовий заклад: школу Блазнів. Далі виявляється, що директор – її колишній коханець. Вона змушена провести в цій школі ніч, сповнену карколомних подій, несподіваних зустрічей, жорсткого блазнювання. Ця ніч відкриває її справжню потаємну сутність...

Прем'єра відбулася 29 жовтня 2006р. у приміщенні Республіканського будинку актора

Постановка Олександра Мірошніченка
Пластичне рішення Юлії Гасиліної

Посади своє серце до клітки страхів… Розфарбуй увесь світ у сіре… Спали свої потаємні мрії… І тієї миті, коли ти замкнеш останній замок на останніх дверях до реального життя, ти відчуєш себе звіром, якого зрадили. Слабким звіром із ніжного скла. І все, що тобі лишиться робити – це жадібно ловити сонячні відблиски, намагаючись зігрітись у промінні далекої та недосяжної зірки, яку не вдалось заманити за ґрати. Ґрати власного, приватного звіринцю, що вже давно став твоєю домівкою. І дорога чекає на тебе! Час робити вибір! Час руйнувати ґрати! Але замки готові відімкнутись!

НАШІ БАНЕРИ