В п"ятницю ввечері забрав гітару, в суботу ж купив комбік і тепер я можу грати. Лише часу для цього не дуже багато, а вертаюсь додому пізно. В суботу був на Антонич-фесті, на сам фест не заходив, настрою не було, та і сам фест на мою думку могли б продумати краще. Але не хочу критикувати його, цей рік в Україні рекордний по кількості фестів - і це класно. Зустрів багато знайомих. В неділю також зустрів багато знайомих. Ми з друзями говорили про групу, вже знайшли місце де будемо репетирувати а також в той день знайшли випадково двох музикантів які скоріш за все гратимуть з нами. Або скоріше це вони нас знайшли. Наприклад підходить дівчина і стріляє у мене цигарку, я дістаю з пачки, але Антон жартома каже: "Не давай". Дівчина: "Чому, мені вже 20 років", починається розмова - виявляється вона грає на барабанах та ще й знає санскрит! Я ще зауважив - як добре що я курю )) І насправді, якщо згадати, скільки цікавих знайомств було саме через цигарки! Я часто згадую що писав про цигарки Ремарк в одному зі своїх романів ... Одна знайома, що давно хотіла почитати щось з моєї творчості - розкритикувала моє оповідання двухрічної давнини. Вона думає, що я боюсь критики, але це так. Може я сприймаю її як (критику) "галантного ворога" (за мотивом вірша Езри Паунда).. та й взагалі, яка б не була критика набагато краще за відсутність відгуків та реакції. Мене читають - значить так чи інакше я вже є в літературному процесі. Я є там давно. І в нищівній критиці немає нічого страшного. У мене немає авторитетів та вчителів серед сучасних літераторів. Ось частина тієї критики: "Оксамитова рана на новелу не тягне. Може, оповідання, а може, і міні-повість. А що, археофутуристи з граматикою принципово не дружать? Загалом сопливенько." Я згодний що сопливенько. Але ж я тоді хворів! Зате добре що зараз здоровий. Та й взагалі не бачу нічого поганого в тому щоб при застуді висморкатись. Але публікувати варто тільки сильні, здорові речі. Так і буду робити. І далі рядок: "Людина, яка має сміливість критикувати Патріарха, мусить писати краще за нього." Я не знаю про якого патріарха йшла мова?.. Про мого кота? Я не знав що він пише. Але хотів би почитати, бо судячи з того які він пакості витворяє - його писанина має бути якось сюрреалістичною. Чи мова йшла про Патріарха Кирила? Патрірха Філарета? Кухарук визнав роман Анни Багряної шедевром, а йому й раніше говорив про це, і взагалі добре що він здатний міняти думки. Наш наступний клуб буде дуже цікавим. Альфред напевне один з останніх інтелектуалів Західної Європи, яка занепадає. Але чи занепаде? Сьогодні британці розповідали своє захоплення Києвом, особливо красою українських дівчат. Я не дивуюсь їх захопленню, я дивуюсь тим хто мріє про іміграцію кудись "в цивілізовану Європу", США чи взагалі бодай кудись де "тепліше"
Зараз сиджу читаю і дивуюсь, я теж андрій теж волошин, теж граю на гітарі) цікаво що ще спльного?))) мабуть "кохання" до єнуковича, але шо вже тут зробиш коли пів держави вибрали... avoloshynn@gmail.com
