Главная » 2014»Березень»31 » Олена Семеняка ""Правий Жовтень" і Друга націоналістична революція Ігоря Гаркавенка"
Олена Семеняка ""Правий Жовтень" і Друга націоналістична революція Ігоря Гаркавенка"
10:20
До ста осіб зібралося 29 березня у київському штабі організації С14 (захопленому офісі Компартії України) послухати при світлі факелів двохгодинну лекцію Ігоря Гаркавенка «Правий Жовтень», поки далекі в прямому й переносному сенсі політики та теоретики на зразок Дугіна, який нарешті почав сприймати український націоналізм всерйоз і роздавати поради Правому Сектору, вигадують про те, що ми готові «прогнутися під нову владу». Йшлося про перехід від національної до власне націоналістичної революції, який ми маємо здійснити зараз, поглибивши й довівши до логічного завершення різкий розкол між нинішнім Майданом та його політичними представниками у парламенті...
Не буду переказувати те, що раджу всім послухати на відео, як тільки воно з'явиться; згадаю лише одну з найяскравіших метафор Ігоря: на кожного з присутніх в залі націоналістів уже відлиті кулі — чи надруковані банкноти. «Об'єднуйтеся незважаючи на те, що внутрішньовидова конкуренція сильніша за міжвидову, не грайте за правилами лібералів в суто парламентському полі, де ми приречені програти, бо сам ліберальний дискурс не передбачає ієрархію цінностей та героїзм, завдяки якому ми перемогли на Майдані», — пояснював Ігор. Бо ми були готові помирати, ідучи з дерев'яними щитами проти калашів, на відміну від наших супротивників, від живих трупів, які бояться зробити абсолютом смерть і у своїй агонії хапаються руками за повітря, вірячи в те, що це змінить їхню долю...
Згадаю лише три ідеї, які підкреслив Ігор: по-перше, це була також Фейсбук-революція, бо Інтернет — втілена безкінечність з необмеженим потенціалом проти скінченного режиму і найефективніший координатор, який об'єднує мільйони; по-друге, досить нинішнім «Наполеонам» приводити до влади і завойовувати землі нездарам, влада яких ніяк не відбивається навіть на мізерному пайку солдатів — пора іти війною на Париж і здобувати корону; по-третє, ця революція була не вибухом власне української автентики — це був тoй локус, де проросла всеєвропейська революція та знову виник майже зниклий тип воїна — людини, основна й найбільш цінована суспільством (!) доблесть (virtus) якої полягає у її військовій та історичній екзистенції, бо світова історія — це перш за все історія воєн. Час діяти — чим більше ми зволікаємо, тим більше легітимності у тих людей, які привласнили собі нашу перемогу.
Дякую організаторам за незабутній вечір і сподіваюся на продовження подібних заходів в С14!