Сумно, коли один з лідерів автономів Крот (Євген Герасименко) був ярим нацистом, навіть отримував ляпасів від своїх колишніх ідейних друзів за нацистський прапор, тепер став комуністом. На жаль це не єдиний приклад діаметрально протилежної зміни поглядів.

Сумно, коли автономи нападають на магазин з хутром, охоронець їх ловить і на хлопців чекає суд через їх абсурдну акцію, про яку написала лише Білозерська в жж.

Сумно, коли Дмитра Білоуса колишні друзі за те що він став комуністом, просто обіссяли. Ну і побили напевне, але потім обіссяли. Може це лише чутка, але я неодноразово це чув.

Так от з часом, люди повідходили від автономів. Нікому не хочеться бути тєрпілою, ходити з балончіком та в масці в остраху, що на тебе нападуть через те, що ти комусь нашкодив. Ворогів можуть поважати, галімих боягузів-зрадників – ні, а саме ними і є автономи, які забили на національну ідею та асимілювались в лівому середовищі Вєрніка.

Сам Крот (Герасименко) зрадив самого себе і те що він писав в своїх книзі "Борьба продолжаєтса”, яку і зараз можна знайти в деяких провінційних книгарнях, які не бояться продавати радикальну літературу.

Коротше кажучи ніякого блєску автономів особливо і не було. Але у Львові там окрема ситуація, там автономи змогли розвинутись завдяки харизматичності їх лідера на той час – Юрія Михальчишина. Саме тому, львівські автономи були найчисельніші та найсильніші з усіх. Але після проходження Свободи до Верховної Ради автономи почали гавкати і на неї, бо це вже тіпа влада, а будь-яка влада погана для справжнього анархіста. Почали гавкати і на Михальчишина, як на втілення влади, або може й просто обурились що він їх не годує зі своєї депутатської зарплати. Їхні провокативні месіджи з радістю підхоплювали різні вороги Свободи, щоб показати, що от бачите депутати-націоналісти бувають такими поганими.

Я не є фанатом ні Михальчишина ні Свободи, але тут будуть доцільні слова з "Тараса Бульби” Гоголя: "Я тебе породив, я тебе і вб'ю”. Тому Михальчишин має повне моральне право знищиту ту організацію, яку створив. Точніше і знищувати йому немає чого, бо всі хто його підтримував напевне і так підтримують, а зкомуніздівші автономи – нікому вже не потрібні. Для цього вони й вирішили попіаритись на найбільш резонансній акції України – марші УПА. Що з цього вийшло – читайте далі передрук з сайту новин.

Як інформує кореспондент Вголосу, біля пам’ятника В. Чорноволу відбувалась зустріч народного депутата від ВО «Свобода» Юрія Михальчишина з виборцями.

У цей час близько 20 молодиків прямували теж до пам’ятника, де планували провести свою акцію.

Як виявилось, це були представники проросійської організації «Защита труда», молоді хлопці, головним чином російськомовні. Вони скандували так звані антифашистські гасла. Зокрема, вигукували: «Фашизм нє пройдєт».

Проте на перешкоді їм стали «свободівці» (50 осіб), які оточили провокаторів, і вигукували: «Чемодан – вокзал – Росія», «Комуняку на гіляку».

Після того, як «свободівці» перегородили їм дорогу, «антифашисти» виставили у першу шеренгу дівчат. І з-за їхніх спин намагалися скандувати різні гасла.І «свободівців», і перехожих обурили ці гасла.

Ймовірну потасовку зупинили працівники «Беркуту», які оточили провокаторів. У них вилучили ножі, молотки, заточені палки, газові балончики.

Правоохоронці їх затримали і двома автобусами повезли у райвідділ.

Як прокоментував ситуацію Вголосу депутат Львівської міськради від «Свободи» Любомир Мельничук, у Львові могла статися велика біда.«На вулицях міста люди, озброєні ножами, мали намір провести свою акцію. Це все відбувалось за абсолютного сприяння міського голови Садового, оскільки відбувались акції організацій абсолютно різного ідеологічного спрямування. Він не подав до суду, чим дозволив провести акцію відверто проросійським силам. Це могло обернутися масштабною трагедією, бо люди були озброєні», – розповів Мельничук, який був на місці події.

«Ми засуджуємо протиправну бездіяльність міського голови і підігрування промосковським силам. Тим більше, що людям, озброєним ножами не місце на вулицях Львова», – наголосив «свободівець»

За словами Мельничука, щороку, коли у Львові в одному і тому ж місці планують свої акції, наприклад, комуністи і «свободівці», праві і ліві чи інші ідеологічно протилежні сили, обов’язок міського голови – звернутися до суду.

«Цього року чи не вперше він не звернувся до суду, чим мало не спричинив різанину», – обурився депутат.

Олесь Пащенко