Поклавши край феодальному ладові, буржуазія зруйнувала порядок і тотальний код суспільних відносин (походження, честь, гієрархію) для того, щоб замінити його іншим (виробництво, економіка, раціональність, поступ). І саме тому вона розглядала себе як клас (а не як прошарок чи стан: "третій стан" — це лише термін, котрим її позначають), як щось геть нове, як докорінно нову концепцію суспільних відносин, за допомогою якої можна збурити кастовий лад.

Пролетаріят же нездатен щось докорінно протиставити ладові класового суспільства. На противагу буржуазії, що розігрує свою партію (економіку) шляхом накидання свого коду, "пролетаріят" хоче визволятися во ім’я виробництва, себто виходить, що він уніщовить себе як клас по ім’я тих же відносин, іменем яких буржуазія визволила себе як клас! Ось він, шкідливий вплив діялектики, якою буржуазія заразила пролетаріят. Буржуазія "діялектично" не "долала" феодальний лад, вона замінила його ладом безпрецедентної цінности — економікою, виробництвом, класом — як антагоністичним кодом, що не має нічого сумірного з кодом феодальним. І її справжня стратеґія полягає в тому, щоб утримувати пролетаріят у пастці класового статусу, навіть у стані класової боротьби (а чом би й ні?), тому що клас — це код, на який вона тримає монополію: буржуазія становить собою єдиний клас у світі, — якщо їй пощастить призвести до того, що пролетаріят визнає себе як клас, навіть якщо він уніщовить себе як клас, то вона виграє.

Жан Бодріяр, "Божиста лівиця"