"Те, що понад 12% українців віддали нам свої голоси, засвідчило, що за всі роки буття "Свободи" у політичному просторі ми зробили найважливіше – вплинула на свідомість людей. У свідомості українців почали стрімко відбуватися процеси деколонізації. І ми матеріалізуємо їхні думки". Про це під час виступу на ХХVI З‘їзді Всеукраїнського об‘єднання "Свобода" заявила член Політради, знаний мовознавець Ірина Фаріон.
"Націоналізм – це класична ідеологія. І я би дуже хотіла, щоби ми, будучи депутатами Верховної Ради, місцевих органів влади, про це пам‘ятали і працювали над своїм класичним образом. Адже немає нічого потужнішого у світі, ніж класицизм, який стоїть на засадах суворості, вимогливості, аристократизму. Пам‘ятаймо: націоналізм – це ідеологія аристократів.
Найважніше, що ми маємо зараз пам‘ятати – у жодному разі не пристосовуватися, не ставати м‘якшими. Бо добре, коли м‘яка перина чи подушка, а все інше, що може давати життя – є тверде! Немає сенсу ставити нам завдання, яких ми не можемо втілити у життя. Ми не політичні попелюшки, що вискочили з казки. Ми вийшли з дуже жорсткої і складної, кримінальної української реальності.
Мені як людині, що живе в інтелектуальному середовищі, дуже відразливо і огидно заходити в стіни цього "верховного тераріуму". Але якщо цей "верховний тераріум" так не хоче, щоби ми туди зайшли, власне, тому ми там маємо бути! Смішно вимірювати цей світ почуттям, яке розслабляє, – почуттям любови. Є ще інші дуже серйозні конструктивні почуття – протистояння, прямостояння, ненависть до зла. Ненависть до тих змій, які, можливо, матимуть більшість у парламенті. Тому, говорячи про негайну побудову українського світу, про термінове ухвалення цілої низки законів треба усвідомлювати, скільки нас є у парламенті – 37. Так, ми активно будемо співпрацювати з нашими колегами по опозиції. Але ми ще не виграли президентські вибори, ми ще не маємо свого Прем‘єр-міністра, у нас нема свого Голови Верховної Ради.
Найважливіше – втілити законопроекти, озвучити їх з трибуни "верховного тераріуму" або через ЗМІ. Тому не треба робити з нас політичних чи соціальних попелюшок. Треба ставити перед собою реальні завдання і серйозно зважати на той страшний розклад сил, який є у парламенті.
Те, що понад 12% українців віддали нам свої голоси, засвідчило, що за всі роки буття "Свободи" у політичному просторі ми зробили найважливіше – вплинула на свідомість людей. У свідомості українців почали стрімко відбуватися процеси деколонізації. І ми матеріалізуємо їхні думки.
Наше наступне завдання – не змагатися з тими зміями, які живуть у парламенті, а йти до їхніх виборців. Чи може мене обходити оце що калєснєчєнко, оце що сімонєнко? Але нас можуть обходити їхні виборці, до яких ми маємо прийти на живу розмову. Бо саме найживіші зустрічі дають найефектніший результат. Я після виборів вже мала 4 зустрічі; вони були ініційовані не осередками "Свободи", а самими громадами – для того, щоби поспілкуватися, почути матеріалізацію їхніх думок. Тому одне із головних завдань нашої політичної сили – це зміна політичної свідомости українців і кінцеве переорієнтування її у націєцентричне мислення. Ми маємо величезний націоналістичний запас у суспільстві – 25%. Саме через те такий переляк у тому так званому "політичному істеблішменті", і не тільки України… Спочатку вони нас не зауважували, пізніше вони з нас насміхалися, тепер вони з нами борються. Але ми їх переможемо!
Хочу зацитувати слова Вольтера: "Свобода – це не те, що тобі дали. Це те, що в тебе не можна забрати". І насправді, оце правило – "те, що в тебе не можна забрати" – не обов‘язково зреалізовуватиметься у стінах Верховної Ради чи у стінах обласних рад. А це зреалізовуватиметься на кожному кроці, де ви є і де зневажують ваше право, а ви на це не реагуєте.
Закінчую словами Канта: "Свобода – моральний закон у кожному нас". А мораль у перекладі з грецької – "традиція". А традиція – це панцир нації. Пам'ятаймо про ці засадничі речі!"
