«Витончений расизм» за Джеком Лондоном - 19 Грудня 2011 - РОЗУМ
 
РОЗУМ
Меню сайта
Наш опрос
Яка форма правління краща?
Всього відповіли: 696

Політологічний блог

uktk

apimage
licorne aio reviews
Главная » 2011 » Грудень » 19 » «Витончений расизм» за Джеком Лондоном
«Витончений расизм» за Джеком Лондоном
21:42
jack london– Визначити чиюсь позицію – ще не означає її спростувати, – заперечив Дік. – Я знаю, що моя точка зору повністю збігається з Карлейлем, але це нічого не доводить. Культ героїв прекрасна річ. Я кажу не як сухий схоластик, а як скотар-практик, якому весь час доводиться мати справу з методами Менделя.
– І я маю, по-вашому, погодитися з тим, що готтентот анітрохи не гірший за білого! – втрутився Хенкок.
– Ну це в вас говорить Південь, Аарон, – зазначив Дік, посміхаючись. – Ці упередження – я маю на увазі не вроджені, а прищеплені ще в ранньому дитинстві навколишнім середовищем – занадто сильні; і скільки би ви не філософували, вам з ними не справитися. Вони так само невикорінні, як і вплив манчестерської школи на Спенсера.
– Що же, ви Спенсера ставите на один щабель з готтентотами?
Дік похитав головою.
– Дайте мені сказати, Хіал. Здається, я можу пояснити свою думку. Середній готтентот або середній меланезієць, по суті, мало чим відрізняється від середнього білого. Різниця в тому, що таких готтентотів і негрів значно більше, ніж білих, серед яких є значний процент людей, що перевищують звичайний середній рівень. Я їх називаю першою шеренгою, вони захоплюють за собою своїх співвітчизників, середніх людей. Зауважте, що перша шеренга не змінює самої природи середньої людини і не розвиває її інтелект, але вона краще оснащує її для життєвої боротьби, відкриває перед нею більше можливостей, полегшує рух уперед усій масі.
Дайте індіанцю замість лука та стріл сучасну гвинтівку, і він добуватиме значно більше дичини. По своїй суті індіанський мисливець аніскільки не змінився. Але його раса породила так мало людей, що перевищують середній рівень, що всі вони за десять тисяч поколінь не змогли дати йому в руки гвинтівку.
– Ну-ну, Дік, розвивайте вашу ідею, – заохочував його Терренс. – Я, здається, розумію, до чого ви хилите, і скоро припрете Аарона до стіни з його расовими упередженнями і безглуздою упевненістю в перевазі одних народів перед іншими.
– Люди, які стоять вище середнього рівня, – продовжував Дік, – ті, хто складає першу шеренгу, – винахідники, дослідники, конструктори, – це носії так званих домінантних ознак. Расу, в якій таких людей небагато, називають нижчою, неповноцінною. Вона усе ще послуговується луком та стрілами. Вона не озброєна для життя. Візьмемо середню людину білої раси. Вона абсолютно так само тупа, жадібна, інертна, вона так само косна й відстала, як і середній дикун. Але середній білий рухається швидше, тому що більше число видатних людей озброює його для життя, дає йому організацію й закон.
Яку велику людину, якого героя – героя в тому сенсі, у якому я щойно говорив, – породили, наприклад, готтентоти? У гавайців був тільки один: Камехамеха. У американських негрів тільки два – Букер Вашингтон і Дюбуа, та й ті з домішкою білої крові…

Джек Лондон «Маленька Господиня Великого Дому»
Просмотров: 1057 | Добавил: Helen-von-Graven | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Календарь новостей
«  Грудень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Copyright MyCorp © 2017