26 листопада 2011 року в м. Кам’янець-Подільський відбувся І Всеукраїнський Конгрес Монархістів.

   Подія, що відбулася на Хмельниччині є знаковою і свідчить перш за все про те, що в країні (як не дивно) існує монархічний рух, який почав прибирати організованих форм та перетворюватись на реальне явище політичної дійсності України. Не зважаючи на усю свою «екзотичність» як для України, монархісти такі існують…
   Конгрес, головною метою і темою якого було визначити можливі шляхи відновлення монархії в Україні, проходив у старовинному українському місті – Кам’янці-Подільському. Місце проведення заходу було обрано організаторами не випадково, адже стара Кам’янецька фортеця, яка є однією з найдавніших в країні, ще добре пам’ятає руських і литовських князів, польських королів та російських імператорів, які неодноразово бували тут та приймали рішення, що впливали на долю народів Європи. Атмосфера середньовічного міста яке овіяне легендами та сповнене духом старовини і справді сприяє роздумам про велику минувшину нашої нації, яка протягом століть перебувала під владою славетних монархів, хоробрих лицарів та родової аристократії.

Організаторами даного непересічного заходу виступили звичайні «маленькі українці», представники мислячого молодого покоління патріотів, які відчули в собі поклик предків та обов’язок об’єднатися задля великої мети і майбутнього України. Більшість членів ініціативної групи що скликала конгрес є активними членами Українського традиціоналістичного клубу з м. Києва, який за своєю суттю є своєрідним філософським товариством що об’єднує людей консервативних (традиційних) політичних поглядів. На конгресі були присутні делегати з різних регіонів держави, представники патріотичних громадських організацій, науковці та окремі зацікавлені особи які вважають себе монархістами. Серед учасників конгресу були також представники «Фундації Габсбургів», благодійної організації яку заснував та очолює Карл фон Габсбург, онук останнього австрійського імператора Карла І, нинішній голова дому Габсбург-Лотрінген, титулярний Король Галіції і Лодомерії, Герцог Буковини.
   Окрім українських делегатів в конгресі брали участь іноземні гості зі Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Греції, США та Білорусії.
   Відповідно до програми конгресу, пленарне засідання було поділене організаторами на дві частини. У першій, ідеологічно-теоретичній частині учасники конгресу виступали із доповідями з політико-правової, історичної та філософської тематики. Серед основних тем, які розглядались у першій частині конгресу були питання історичних традицій українського державотворення, різновиди форм правління, переваги монархічної влади над республіканською, правові форми монархії, а також питання спадкової чи виборної передачі влади монархом. Також, окремими доповідачами підіймалось питання відносин держави і церкви та релігійного обґрунтування монархічної влади.
   По завершенню першої частини пленарного засідання між учасниками конгресу відбулась дискусія з проблемних питань, а також обговорення періоду правління Українською Державою Гетьмана Павла Скоропадського та творчості ідеолога українського консерватизму В. Липинського.
   Друга частина конгресу була присвячена розгляду організаційних питань формування монархічного руху України, а також визначенню шляхів відновлення монархічної форми правління в державі. В процесі з’ясування окремих питань між учасниками конгресу відбулась палка дискусія. Серед найбільш дискутивних було питання визначення династії та конкретних претендентів на український престол. Як виявилося серед корінних українців не залишилося жодного легітимного претендента на монарший престол чи гетьманську булаву. На жаль, усі українські-руські князівські роди які б могли легітимно претендувати на Київський престол вже припинилися, а тому дискусія точилися головно стосовно претендентів «із варяг», з європейських династій що мають монарші права на володарювання. З метою прийняття конкретних рішень по проблемним питанням в кінці пленарного засідання відбулось голосування та прийняття Резолюції конгресу.
Також, на конгресі із вітальними посланнями та доповідями виступили іноземні гості, які висловили свою підтримку ініціативі українських монархістів та пообіцяли в подальшому забезпечити міжнародну підтримку руху українських монархістів започаткованого в Кам’янці-Подільському. Делегати з Великобританії, піддані Королеви Єлизавети ІІ, які є членами Асоціації конституційної монархії (The Constitutional Monarchy Association) та Міжнародної монархічної ліги (International Monarchist League), поміж іншим, пообіцяли надавати українським побратимам широку інформаційну та організаційну підтримку.
   Результати І Всеукраїнського Конгресу Монархістів закріплені у рішеннях що містяться у 13 пунктах Резолюції. Так, відповідно до п. 3 Резолюції – Всеукраїнський Конгрес Монархістів визнається центральним координуючим і провідним колегіальним органом об’єднаного монархічного руху України. Своєю Резолюцією конгрес закликав усіх українських монархістів до об’єднання з метою створення єдиного організованого монархічного руху та відновлення монархії в Україні. Рішенням більшості делегатів конгресу, шляхом голосування було визначено що майбутня українська монархія має бути конституційною і спадковою. Принципом своєї діяльності монархісти затвердили ненасильницьку ідеологічну боротьбу, а легітимне відновлення монархії в державі можливе лише шляхом внесення відповідних змін до Конституції України. В подальшому всі рішення, що будуть обов’язковими для українських монархістів прийматимуться на черговому Всеукраїнському конгресі монархістів.
   Також, серед досягнутих делегатами конгресу домовленостей, як найбільш визначальне, можна виділити рішення про необхідність створення організації українських монархістів, яка має стати основним інструментом ідеологічної боротьби за перетворення України на монархію. Передбачається, що вже найближчим часом ця організація буде створена. Постійна і цілеспрямована діяльність організації українських монархістів на території усієї країни дозволить швидко поширити ідею української монархії серед народних мас та підготувати необхідні конституційні перетворення.
На жаль, на першому Всеукраїнському конгресі не вдалося вирішити усіх проблемних питань, що стоять перед монархістами сьогодні. Зокрема, серед не вирішених залишаються ряд ідеологічних та правових. Складне також і питання вибору легітимної династії. Окрім того, монархісти не змогли поки що дійти згоди щодо особи Провідника монархічного руху, людини яка зможе очолити рух і успішно керувати діяльністю українських монархістів. Тому, усі ці та інші не вирішенні питання будуть розглянуті на ІІ Всеукраїнському Конгресі Монархістів, що відбудеться 28-29 квітня 2012 року в м. Львові.
Як відомо історія рухається по спіралі. Можливо саме зараз ми стаємо свідками і безпосередніми творцями нової української історії, історії яка почалася на Хмельниччині, у місті сонця – Кам’янці-Подільському…

Не зважаючи на усі скептичні закиди ворогів монархічної ідеї, постійні атаки як зліва так і з права, кепкування республіканців, псевдодемократів, соціалістів та усіляких ліберастів, І Всеукраїнський Конгрес Монархістів переконливо засвідчив що в Україні ХХІ століття з’явилася сила яка амбітно та голосно заявляє про себе. Сила ця спирається на віковічну державну традицію, віру предків та творчий розум. Українські монархісти переконують що настане час і в Києві знову сяде на дідівський трон Великий князь який підніме вгору гетьманську булаву Богдана, а з нею і славу України по всьому світі… Свята Софія ще зрадіє, задзвонять голосно дзвони і прийде в Україну спаситель – помазаник Божий !
В це вірять монархісти, віримо і ми, адже ми українці і ми того варті!!!

Слава Україні!!!

Брат Лицар

НАШІ БАНЕРИ