Якщо розглянути всі республіканські держави, ще номінально монархічні держави, і держави, керовані диктаторами (які, з традиціоналістської точки зору є не більше ніж народними трибунами), - то у всьому, що стосується реальної Монархії, вся Європа являє собою зараз майже порожнє місце. Там, де ще збереглася Монархія, вона стала простим пережитком, онімілим символом, функцією, що втратила свій справжній сенс і реальність.
Звичайно, це краще, ніж нічого - але тим, хто не тільки по імені, а й по духу належить до королівської крові, слід побажати мужності, щоб покінчити з сумнівними компромісами і угодовством. Їм слід побажати або відмовитися від королівських титулів, які нічому або майже нічому більше не відповідають, або зважитися знову стати центром і головою держави, щоб покласти край всім "легальним" узурпаціям, що відбулися за останні століття, і знову стати вождями народів в абсолютному і трансцендентному сенсі.
Якщо розглянути всі республіканські держави, ще номінально монархічні держави, і держави, керовані диктаторами (які, з традиціоналістської точки зору є не більше ніж народними трибунами), - то у всьому, що стосується реальної Монархії, вся Європа являє собою зараз майже порожнє місце. Там, де ще збереглася Монархія, вона стала простим пережитком, онімілим символом, функцією, що втратила свій справжній сенс і реальність.
