З давніх давен наші пращури шанували природу. Вони були переконані, що усе суще на землі має душу, вважали великим гріхом нещадне винищення рослин та тварин. Особливою повагою користувався ліс. Для українця, як і для кожного словянина-арія, дерево – це архетипічний символ, символ творення та буття світу. Його крона, стовбур та коріння поєднує вищі сили, живих людей та спочилих пращурів.
Ліси – це частина єства нашої душі, частина нашої самоідентичності. Без них ми не словяни, а хазари. Сьогодні ж цей скарб української нації безкарно знищується. Знищується угрупованнями жадібних яничар, позбавлених цінностей, традицій, доброрядності, Батьківщини.
За прикладами ходити далеко не треба, їх більш, ніж достатньо:
Коцюбинське. Київщина. Селищна рада незаконно прихопила 4000 гектарів лісових угідь міста Києва, змінила їхнє цільове призначення та роздає їх на підставних осіб. Київська адміністрація мовчить, як риба. Прокурори підіграли дерибанщикам. Служителі Феміди освятили злочин своїми рішеннями. Внаслідок безкарності апетити шахраїв - вони пустили під котеджі ще 4000 гектарів прадавнього лісу.
Феофанія. Київ. Депутати Київради роздали ліс самі собі. За злочин дружно голосували як представники більшості, так і „опозиціонери”.
Пятихатки. Харківщина. Одна спритна сільрада поділила державні землі, що належать Данилівскому лісгоспу. Правоохорці цим фактом не перейнялись.
Лісопарк Горького. Харків. Частково вирубаний через „необхідність” будівництва дороги до Євро-2012. Як виявилося, на місці знищених дерев збудуть ще й готель.
Ялтинський гірничо-лісовий заповідник. Місцеві ради за сприяння посадовців Держкомзему подерибанли унікальні землі на користь котеджних містечок та приватних віл. Ніхто не поніс відповідальності.
„Теплінський заказник”. Слов’янський район, Донеччина. Ліс прихватизовано народними депутатами. Ведеться самовільне будівництво.
Брюховецькі ліси. Львівщина. Розікрадені під котеджну забудову.
Цей невтішний перелік можна ще довго продожувати. Проте, навіть кількох прикладів досить, аби побачити спільне у кожній із ситуацій - причиною розкрадання та подальшого вирубування лісів є гнилість органів вади та місцевого самоврядування. В одну мить якась сільрада може знищити те, що існувало віками. Допоможуть їй у цьому посадовці Держкомзему, а також продажні судді, які освять злочин своїми рішеннями. Відповідальності ж не понесе ніхто, бо колегіальний принцип прийняття рішень, як відомо, виключає її існування.
Ці шахраї на вирубці лісів зривають легкі й швидкі гроші, нам же залишаються викиди підприємств, повені, токсчина „питна” вода, отруйне повітря. Переконані, вирубка лісів – це частина цілеспрямованої політики підриву здоровя української нації.
Ми неодноразово зверталися до органів влади та правоохорноців з вимогою зберегти українські ліси від знищення. Щоразу посадовці ігнорують наші вимоги. В кращому випадку вони у своїх відписках підтверджують незаконність знищення природи, проте нічого не роблять. Чи не тому, що на місці знищених дерев мають постати і їхні котеджі?
Переконані, що настав час запитати Верховну Раду про її роль у формуванні екологічної політики держави.
Саме тому, ми шляхом вуличних протестів вимагаємо: - створення тимчасової слідчої комісії ВР для розслідування фактів розкрадання лісових угідь; - тотальної заборони зміни цільового призначення лісових ділянок.
Саме тому ми оголошуємо про створення Всеукраїнського руху захисту лісів, який врешті-решт змусить владу дати українцям відповідь: куди зникає наша природа.
Український Традиціоналістичний Клуб Соціал-Націоналістична Асамблея ГО „Відкрите коло” МГО „Перша українська молодіжна асамблея”