РОЗУМ
Меню сайта
Наш опрос
Яка форма правління краща?
Всього відповіли: 701

Політологічний блог

uktk

apimage
licorne aio reviews
Главная » 2010 » Квітень » 29 » Чому гетьман для України?
Чому гетьман для України?
01:34
сгдБожою ласкою, Я, Гетьманич Борис Данилович Скоропадський, Легітимний - Кровний і Духовний - нащадок Гетьманів Івана і Павла Скоропадських, Гетьманича Данила Скоропадського, нащадок Князів Рюрика, Гедиміна і Ханів Кримських та Глава Українського Гетьманського Дому Скоропадських.

З кожним днем збільшується федералізація; Європейський Союз має найбільш руйнівний і дестабілізуючий вплив на населення його країн-членів через інтегрування економік, систем валютних курсів, законів,  захисту і безпеки.

У ході формування як гігантської федеральної держави, Європейський Союз неухильно руйнує національний суверенітет її членів-націй. Ми ризикуємо втратити нашу власну національну ідентичність.

Так який напрямок обере країна з глибокою історичною спадщиною, щоб поновити відчуття своєї унікальності як нації – який ж і  ще, як не до її найбільш випробуваної часом інституції – монархічної  спадщини, що глибоко вкорінена в національній ідеї.

Ми бачимо все це навколо нас – Іспанія, Сербія, Болгарія, Албанія, Югославія, стурбовані загрозою втратити свою індивідуальність, відновлюють національну ідентичність подалі від політичних змагань і самостверджень, наближуючи її до культурного та історичного націоналізму, базованого на історичній спадщині.



Звернення Папи Джона Поля до Східної Європи дзвенить у людських вухах: «Поверніться до ваших коренів».

Знищення чи невизнання монархій відкривало шляхи до диктатури чи тиранії. Монархії – це стабільні системи, що мають тенденцію працювати досить ефективно. Незаперечним є факт, що монархії існували у Центральній та Східній Європі довше ніж комунізм і республіканізм разом взяті.


Вважаючи на характер режимів, що замінили комунізм в Україні, Росії, Білорусії, Болгарії, Румунії, Югославії і багатьох інших, можна було б подумати, що вони уникали відновлення монархії чи традиційного спадкового правління, як нашого  гетьманату, через боязнь конкуренції. Республіки, ними утворені і керовані, позначені усіма найгіршими характерними рисами їх комуністичних попередників – корупцією, повною відсутністю відповідальності, переслідування власних корисних інтересів і  нездалим управлінням справами держави, звідки випливає, як результат,- бідність і негаразди населення. Лідери псевдо-республік ґрунтувалися на поняттях, які сповідували комуністи, і виявилися неспроможними у реформуванні чи відновленні їх держав.

Відновлений Гетьманат, символізуючи повернення до коренів політичної історії цієї країни, стабілізує уряд і перешкодить йому потрапити до рук «сірих кардиналів» кожні 4-5 років, залежно від виборного процесу.

Україні, Росії, Білорусії, Румунії, Болгарії і Югославії не вдалося покращити життя людей, наслідуючи викривлену республіканську модель, що не має коренів у історії жодної з цих країн. Відновлення конституційної монархії допомогло б розпочати національні обговорення щодо самої суті нашої держави, які ніколи не проводилися в пост-комуністичній ейфорії після 1989-го року.

Впровадження українського стилю конституційної монархії було б найкращим, що може статися в українській визвольній боротьбі протягом майже століття. Конституційний характер особливо визначив би остаточний відхід тиранічного, комуністичного стилю «клептократів» останніх 19 років і допоміг би гарантувати особисті права і свободи в системі, що має і знає свої обмеження. Окрім того, це могло б значно сприяти підвищенню розвитку національної свідомості, переповненої нісенітницями глобалістів, нео-лібералів і соціалістів, що ще не мала  часу опам’ятатися від безумств комунізму.

Монархія забезпечує єдність, цілісність і стабільність держави будуючи наше суспільство на двох традиційних стовпах – Корона і Віра. Україна б віднайшла свою душу і одержала свою впевненість. Тільки тоді ми можемо збудувати суспільство, де більше шанується свобода ніж гноблення!

Заперечення історичної і культурної спадщини наших гетьманів як і значної частини правди чи мови нашого народу насправді означає заперечення нашої спадщини в цілому, подібне добровільному визнанню, що комуністи були праві.

Як дехто з вас знає для мене монархія – це сім’я, кров, честь. Я ношу ім’я королівської династії гордо і говорю це радо та часто; не хвалюся надуманою важливістю, а підтримую і захищаю все добре, що було в тій династії. Я маю корені трьох культур і країн, які мали одні з найтриваліших  безперервних традицій монархічного правління – Гедиміна та Київської Русі.



Монархізм для будь-якого українця не є іноземним вченням непритаманної ідеї і, звичайно, для мене є дуже близьким. Це робить мене тим ким я є. Мій інтерес у розмові про даний предмет є справою принципу. Дозвольте мені роз’яснити … Монархія – не викид проти демократії, вона не лише сумісна з демократією, але і збагачує її. Я розумію, що прихильники демократії часто вважають, що монархізм є антидемократичним, оскільки демократія виникла з антимонархізму, але протилежне не обов’язково є правдою, історія показує нам це.

Тип монархії про який я говорю тут не є абсолютною монархією узаконеної за божим правом. Я веду мову про конституційну монархію і  її суть обмежує владу монарха і дозволяє демократичним інституціям існувати поряд з інституцією монархії; обидві доповнюють, а  не заперечують одна другу. Монарх є «Главою держави» і форма правління підтримується завдяки спадковості і первородству; але монарх є монархом із волі народу, не за божим правом і люди мають верховну владу у вигляді їх виборного парламенту і «Прем’єр міністра», який є «Головою уряду» чи виконавчої гілки влади.

Сильна монархія надає монарху виконавчі повноваження, навіть можливість накладення вето на закони чи розпуск парламенту і скликання нових виборів у екстраординарних обставинах. 7 із 15 країн Європейського Союзу і половина із західноєвропейських країн є конституційними монархіями, вони виявилися дуже вдалими.

Гарний монарх не може вберегти непопулярний режим, але гарний монарх може покращити добрий режим! При необхідності він створює конституційний лад, в якому стає номінальним главою. Підтримання влади є завданням політиків, посади яких не є довічними.

Отже, що більше дає Монархія, чого не дає демократія? Монархії дозволяють  народу  більше ототожнювати себе з їх «Главою держави» ніж вибори президентів республік, і це ототожнення разом із цілим рядом символів, які поєднують гетьманів і постаті століть, впроваджує цілісність того, чого прості республіки не можуть досягти.

Монархи використовують своє правління як мости до більш славетного минулого, щоб об’єднати країну, і вони є символами єдинства. У країнах які поділені на частини за регіональними відмінностями і етнічними розбіжностями, як у Іспанії і Бельгії, монархії процвітають тому, що вони символізують весь народ. Маємо прості відмінності. Бельгійський король є одним із небагатьох представників країн етнічно і лінгвістично поділених жителів.

Особистість монарха має значення – хоча надія на особистість монарха критикується тими, хто підтримує виборних посадовців, це є однією з найбільших сил монархії – А чи особистість і власний характер не важливе у республіках?

Старий погляд про фундаментальну несумісність демократії і монархії є невірним. Бельгія, Нідерланди й Люксембург є найбільш успішними і високо розвиненими демократіями у світі,  в той самий час вони - найміцніші монархії.

Чому так багато монархій зникло у Європі? Непомірні людські жертви у Першій Світовій Війні були неприйняті людьми, які втратили все й нічого не отримали за їх жертви. Австро-Угорська, Німецька, Російська і Турецька імперії пали. У Росії революція додала удару. Революція стала можлива через участь Росії в війні. Поки монархії знищувалися із криком свободи, на їх опустіле місце прийшли жахливі диктатури. Потім прийшла Друга Світова війна і все, що ще вціліло (згадані монархії), докінчила, але з інших причин – внаслідок фашизму чи комунізму.



Монархії не зазнавали поразки і не знищувалися на виважених підставах. Вони не були відсунуті тому, що республіки мали кращу аргументацію. Вони зникли через розв’язання катаклізмів і політичних переворотів, які змели їх у своїх бурхливих потоках і в їхньому випадку, історія була  менш пробачлива, от і все.

Занадто довга відсутність цієї старовинної інституції у світі відібрала і продовжує відбирати наше спокійне і величне місце серед політичного сум’яття, наші принципи,  до яких ми досі прагнемо.


Ясновелможний Український Гетьманич Борис Данилович СКОРОПАДСЬКИЙ
Просмотров: 1340 | Добавил: Andre-de-Renon | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 4
4  
Фальшивий тим, що він не має жодного стосунку до роду Скоропадських. За лінком наведені докази. До речі, найбільш скандальні і брудні факти про афериста Тугай-Бея ні Олена Скоропадська, і члени СГД принипово в полеміці не застосовують. А жаль...

3  
Чим він фальшивий? Тим, що ліберастка Олена Скоропадська його не визнає?

2  
Обережно! Самозванці!
Фальшивий "онук" гетьмана Скоропадського:
http://www.narodnapravda.com.ua/history/492ff112056da/

1  
Вражає!!!! Особливо приклад Бельгії та Люксембургу. Для частини нашого суспільства, що має республіканські настрої, дуже імпонує поєднання демократичних прав і свобод та принципу "сильної влади", що їх не заперечує.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Календарь новостей
«  Квітень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Copyright MyCorp © 2017