Рудольф Гесс народився 26 квітня 1894 року в Александрії в родині купця. Згодом хлопець з родиною повертається в рідну Німеччину, а звідти у Швейцарію, де у 1908 році вступає у комерційну школу. Перша світова війна застає Гесса у розквіті сил; йому – 20 років. Сповнений сили, патріотизму, енергії, віри в Німеччину він йде на фронт й вступає в той самий полк в якому воював Гітлер. За роки війни Гесс проявив себе хоробрим воїном, палким патріотом фатерланду. Під час Верденської м’ясорубки його було важко поранено й Гесс змушений був перевестися в авіацію. Й у повітряних військах Гесс проявив себе одним з найкращих асів Першої світової.

Після війни доля закинула Гесса в Мюнхен. Тут він вирішує вступити до політехнічного інституту.

Одного осіннього вечора 1919 року 25-ти річний Рудольф Гесс відвідує одну з мюнхенський пивних де вступає в товариство Туле, згодом знайомиться з тоді ще маловідомим Адольфом Гітлером з яким доля єднає його на довгих 20 років спільною боротьбою за велику Німеччину, націю і расу. Гесс стає правою рукою Гітлера, найвідданішим його другом. В найскрутніші часи він поруч з ним: Пивний путч, Ландсберґ, розкол партії. Слід окремо згадати про перебування Гесса у Ландсберґській фортеці, де його було ув’язнено разом з Гітлером за повстання проти версальських зрадників. Саме в фортеці Ландсберґ з вуст великого Гітлера й рук Гесса виходить в світ геніальна патріотична, філософська праця, де закладені ідеї Націонал-соціалізму – «Майн кампф» («Моя боротьба»). Як апостоли писали Євангеліє, так і Гесс написав не менш популярну книгу – Євангеліє націоналіста, до якої ввійшли багато його думок.

Поборник єдності Арійських народів, 10 травня 1941 року, Рудольф Гесс вилітає в Британію несучи велику місію – примирення двох арійських народів – англійців й німців. Але ні у Британії, ні в Німеччині цей відчайдушний крок не був оцінений. Гітлер відрікся, Черчілль – засудив. З волі сліпих дурнів з праведника було зроблено злочинця. Гесса було ув’язнено на довгих 46 років.

Під тяжкими випробовуваннями долі Гесс не зігнувся, не схилив голови. Мужність, стійкість й егіда богів була з ним й під час так званого Нюрнберзького процесу – пародії на правосуддя, тріумфу змови й злочинності. В той час, як майже увесь цвіт німецької нації – воїнів, філософів, політиків було страчено, Рудольфа Гесса оминула кривава розправа нюрнберзьких катів. Гесс отримав довічне ув’язнення в берлінській тюрмі Шпандау.

1980 року під тиском громадськості вперше було підняте питання про амністію Гесса, яку як це не дивно підтримали й США, й Франція й навіть СССР. Не підтримала лише Великобританія. Повторно питання про амністію Рудольфа Гесса було піднято 1985 року й попри незгоду британського уряду було прийняте довгоочікуване рішення звільнити останнього в’язня Шпандау Рудольфа Гесса.

До цього часу сам Гесс вже був немічною похилого віку людиною. У 1987 році йому виповнилося 93 роки. До звільнення лишалися лічені місяці. І ось погожого літнього дня 17 серпня 1987 року життя Рудольфа Гесса обірвалося…

Рудольфа Гесса знайшли в літньому будиночку в тюремному саду з дротом на шиї. Одразу була поширена версія про самогубство Гесса. Але ця версія була ще нікчемнішою за її авторів й її вдалося нав’язати лише абсолютній меншості суспільства.

Говорячи про смерть Рудольфа Гесса ми маємо розуміти добре сплановане вбивство. Немічна 93 річна людина, просто фізично не могла вчинити самогубства до того ж це не мало жодного сенсу. Смерть Гесса овіяна загадками й неясними моментами. Ясно лише одне – Гесс на волі явно не влаштовував просіоністські уряди тодішніх держав. Ми можемо лише здогадуватися чому. Можливо тому, що Гесс знав щось таке, що було небажане для тодішньої влади, те, що могло розставити всі крапки над і. Можливо просто масонські лакеї не могли змиритися з думкою, що Гесс може вийти на волю.

В будь-якому випадку вбивство 17 серпня стало актом найбільшої людської жорстокості та сваволі, засвідчило всю нікчемність комуно-ліберального режиму, його агресивність та безжальність.

Рудольф Гесс без всякого перебільшення мученик новітньої історії людства. Позбавлений волі й надій на довгих 46 років, позбавлений можливості творити, жити заради своєї батьківщини й своєї нації, він так і не побачив проміння волі. Й як важко осмислити те, що кати обірвали його життя за 2 роки до об’єднання Німеччини, адже він жив заради цього, він жив, щоб побачити знову єдину Німеччину.

Сьогодні минає 21 рік від того часу, як з нами немає Рудольфа Гесса. Але його немає лише фізично. Людина не вмирає поки її пам’ятають й поки живе її справа. Великий син Арійської раси Рудольф Гесс буде вічно жити в наших серцях, думках, справах, перемогах.

Ми пам’ятаємо тебе, мужній незламний лицаре! Ми пам’ятаємо твою велику справу. Твоє ім’я золотими літерами буде блищати поруч з іменами найвеличніших геніїв людства!

Вічна пам’ять і вічна слава великому Рудольфові Гессу! Слава Україні!