Главная » 2008 » Серпень » 7 » АФРИКАНСЬКЕ ДИВО: НОВІ ФОРМИ ШАХРАЙСТВА В УКРАЇНІ
АФРИКАНСЬКЕ ДИВО: НОВІ ФОРМИ ШАХРАЙСТВА В УКРАЇНІ
03:48
Михайло був завсідником одного вінницького кафе. Після скорочення на
заводі 35-річний чоловік тимчасово не працював. Єдиним доходом, яким
батько двох дітей міг порадувати сім'ю, була мізерна допомога з
безробіття. Десь в глибині душі він сподівався на диво, яке ось-ось
повинно статися. «Диво» не змусило на себе довго чекати.
Біженець-мільйонер
В один з вечорів до Михайла підсів темношкірий парубок, що
назвався Джоном. Привітний і усмішливий, він з ходу запропонував випити
— за знайомство. Потім — за дружбу. Ось тут Джона потягло на
одкровення. Він розповів новому українському другові страшну історію
про його долю біженця з Уганди.
— Мого батька, посла Уганди в Україні, коли почалася в моїй
країні війна, розстріляли, — із сльозами розповідав Джон. — Після нього
залишився мільйонний спадок. Я дивом врятувався і зумів дістатися до
вашої країни. Тепер хочу залишитися тут жити. Я дуже багатий, але мені
потрібна надійна людина, якій можна повністю довіритися. Був би радий,
якби ти допоміг мені з пошуком хорошої квартири у Вінниці і купівлею
джипа, а я добре тобі заплачу.
Бідний родич
Наступний день почався з душевного тосту за дружбу, після
чого «мільйонер з Уганди» у супроводі Михайла відправився купувати
автомобіль. Михайлові лестило, що іноземець в дорогому костюмі, що
відмінно знається на іномарках, радиться з ним. До кінця дня, так і не
вибравши модель, Джон запросив українського товариша до себе в гості.
Вони піднялися в готельний номер де «біженець» відкрив йому таємницю,
узявши слово мовчати навіть під тортурами.
Михайло присягнувся нікому не розповідати про побачений і почутий в цій кімнаті.
Африканський друг витягнув з шафи валізу, заповнену згортками.
— Тут мільйон американських доларів, — тихо виголосив Джон. —
Це гроші, що належали моєму батьку-мільйонерові, а чорною оболонкою
долари покриті лише тому, що це була єдина можливість вивезти готівку з
країни.
На підтвердження своїх слів він дістав із згортка один з
чорних папірців і опустив в спеціальний лоток з таємничою рідиною.
Перед очима здивованого Михайла відбувалося диво: купюра під впливом
налитої в ємність субстанції вмить придбала товарний вигляд, радуючи
зеленуватим відтінком.
Щоб остаточно довести, що він говорив правду, Джон разом з
Михайлом, шокованим побаченим, пішов в найближче відділення банку, де
відмита тільки що стодоларова купюра була уважно вивчена банківськими
фахівцями. Їх вердикт був однозначний: долари справжні.
Син африканського народу повідав новому другу, що вже давно б
скористався цими грошима, мало того, в Києві, в посольстві чекали свою
години ще три таких валізи, але вся проблема — в придбанні чарівної
рідини. Вірніше, у відсутності грошей на її покупку. А потрібна всього
якась крихта — 13,5 тисяч доларів.
— Друже, лише тобі я розкрив свою таємницю і лише на твою
допомогу можу розраховувати, — скупа сльоза заблищала в очах африканця.
— Якщо ти мені допоможеш дістати ці гроші, чверть мільйона — твої.
У Михайла в голові скажено замигтіли цифри, а від отриманої в
результаті нескладних підрахунків суми в 250 тисяч доларів — трохи не
вискочило з грудей серце. Як тут було відмовити в послузі щедрому
мільйонерові, що пропонував жадане багатство і безбідне життя.
Шахраї зникають опівдні
Не відчуваючи землі під ногами, Михайло помчав додому.
Жінці вирішив поки нічого не розповідати, щоб потім зробити приємний
сюрприз. Оббігавши родичів, друзів, знайомих, сусідів, придумуючи на
ходу десятки слізних історій, що пояснюють, на що потрібні гроші, за
декілька днів таки зібрав потрібну суму.
Тринадцять з половиною тисяч доларів Михайло і Джон повезли до
Києва. Саме у столиці повинна була відбутися зустріч з людиною, яка
могла продати диво-рідину. Перед поїздкою африканець залишив валізу з
доларами у Михайла в квартирі, щоб розсіяти сумніви в гарантованій
винагороді за працю.
На зустріч в кафе прийшов земляк Джона. Не менш приємний
чоловік показав пляшку з рідиною, Михайло віддав йому гроші. Ще деякий
час трійця розмовляла за столиком.
Українцеві шалено
захотілося палити і довелося вийти з приміщення надвір, а коли він
повернувся, то виявив, що Джон і його приятель зникли разом з
дивом-рідиною і грошима.
В принципі, журитися не було причин — адже Джон залишив в
заставу цілий мільйон хай чорних, але доларів. Але, на жаль, у валізі
лежали акуратно нарізані за розміром доларів і перемотані
поліетиленовою плівкою звичайні папірці чорного кольору.
Хитрий чорношкірий алхімік
Фокус з чорними доларами, як з'ясувалося пізніше, не
відрізнявся особливою оригінальністю. Присвячений в нескладні секрети
примітивної хімії шахрай занурив стодоларовий папірець в крохмаль,
потім пофарбував в розчині активованого вугілля. Висушена чорна купюра
потім легко відмивалася під впливом копійчаного лікарського засобу,
купленого в будь-якій аптеці.
Справжню банкноту він поклав в один із згортків, який
спеціально помітив, а потім влаштував виставу з перетворенням чорних
доларів в зелених.
Забавна формула обману була придумана неграми-шахраями, байкам яких повірило немало українських людей.
Фінал цієї історії для чужинця невеселий — суд призначив йому
покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Але скільки ще чужинців,
що зловживають українською гостинністю, ходить по цій святій землі?
