У неділю, 4 листопада у Києві відбулася подія не менш скандальна, як то концерт Елтона Джона або ж відкриття пам'ятника цариці Катерині ІІ в Одесі. У цей, здавалося б звичайний осінній день, купка шовіністично налаштованих промосковських істот, зажадала проведення свого бісовського параду у центрі Києва, що дістав назву "Русского імпєрского марша". Отримавши дозвіл від київської "української" влади, яку вочевить не хвилює національна честь Української Нації, купка представників Російської імперії, серед яких було близько 90% психічно хворих пенсіонерів зі стажем, почала шикуватися біля стін оплоту "рускава праваславія" - Києво-Печерської Лаври, тримаючи в руках не тільки портрети царя-батюшкі Миколи ІІ, а й ганчірки з імперським відтінком. Колона юродівих під вий божевільних бабусь, які читали акафіст государю-імператору і за охорони найкращих друзів Українських патріотів - мужньої і благородної міліції, почала ходу за маршрутом: Києво-Печерська Лавра - вул. Мазепи - вул. Грушевського - Європейська площа - Трьохсвятительська вулиця - Михайлівський та Софіївський майдани. Патріотично налаштована українська молодь, серед якої були представники Всеукраїнського об'єднання "СВОБОДА", ГО "Патріот України", МНК, "Тризубу" та інших націозахисних організацій, вирішили діяти рішуче й не допустити шовіністично налаштовану п'яту колону до серця Києва - Софіївської площі. Група молодих захисників України, - близько 30-ти чоловік зібралися біля одинадцятого будинку по вулиці Трьохсвятительській. Коли ж шовіністична наволоч почала підходити до націоналістів, хлопці встали у два ряди ланцюгом і загородили шлях москальським найманцям. Буквально тут же між націоналістами і москалями став загін "Беркуту". Здавалося б події мали розгортатися за класичним сценарієм - одні не пускають інших, як то було, наприклад 9 березня. Але сталося інше - в той час, як патріоти співали українських пісень, зненацька, ззаду увірвався скаженілий "Беркут2. Хлопці намагалися втриматися за руки, та все дарма. Цушкові пси нахабно штовхали, били націоналістів й просто пхали в машину. Всього було затримано 25 хлопців. Атака скаженілого спецназу сталася близько 14-30. О 15-00 автобус із затриманими патріотами приїхав у Шевченківський райвідділ міліції. По приїзду хлопців випихали з машини й із заламаними руками проводили, а точніше проносили у райвідділок. Там дуже сильні фізично і дуже слабкі розумово беркутівці складали протокол про затримання й адміністративне правопорушення. Сама процедура затяглась на майже дві години. Після того без жодних поясненнь патріотів завели у камеру. Дякуючи побратимам і посестрам, хлопці не залишилися голодними. Протягом всього утримання в КПЗ з раціону не виходили булочки, печиво, масло, чай та сік. Навістили націоналістів окрім соратників ще й представники ЗМІ - журналісти "1+1" та "5-го каналу". Журналістам вдалося зафіксувати на відео побої і синці, що їх нанесли орли Цушка молодим патріотам. В той час, як на вулиці Герцена 6 тривали допити, знущання і просто-напросто незаконне утримування української патріотичної молоді, на Софіївському майдані імпєрская нечисть провела свій паскудний молебень висловлюючи заклики що-до ліквідації незалежності України і так й залишилася непокараною. Близько 8 години вечора до ув'язнених націонал-патріотів приїхав ще один відомий журналіст - Володимир Ар'єв, пообіцявши допомогти у звільненні він пробув у райвідділку до 23-00. Поступово надія на звільнення того буремного дня - 4 листопада почала згасати, і до 24-00 всі хлопці були готові провести ніч у "розкішних" трикімнатних апартаментах. Але близько 23-50 ментозаврики почали випускати політв'язнів на волю. Українські націоналісти отримали незаконно конфісковані документи й речі, зокрема мобільні телефони, і хто у супроводі батьків, хто із побратимами, а хто просто поодинці почали розходитися по домам. Але в ув'язненні ще залишалися двоє патріотів.
